Лист Міністерства доходів і зборів України "Щодо надання послуг з проживання в готелі іноземцям, визначення доходу платника єдиного податку та відображення господарських операцій, здійснених за межами України" від 14.01.2014 р. № 464/5/99-99-19-01-01-10
МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 14.01.2014 р. N 464/5/99-99-19-01-01-10
(Витяг)
Щодо можливості фізичній особі – платнику єдиного податку, яка знаходиться на 2 групі, надавати послуги з проживання в готелі іноземцям, які проживають в Україні нетривалий час
Відповідно до пп. 291.4.1 п. 291.4 ст. 291 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 1000000 грн., мають право обрати другу групу.
При цьому поняття “населення” в розумінні пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не є специфічним, а використовується в загальному значенні.
Населення – сукупність людей, що знаходяться в межах даної держави і підлягають її юрисдикції. До складу населення входять громадяни даної держави, іноземні громадяни, які живуть у цій державі тривалий час, особи без громадянства та особи з подвійним і більше громадянством.
Обмеження щодо можливості платнику єдиного податку – фізичній особі – підприємцю, що знаходиться на 2 групі, надавати послуги з проживання в готелі іноземцям, які проживають в Україні нетривалий час, Кодексом не встановлені.
Щодо включення суми грошової компенсації за земельну ділянку, яка викуповується для суспільних потреб, і будівля, розміщене на даній земельній ділянці, отриманої платником єдиного податку – юридичною особою, в її дохід і відображення цієї господарської операції в податковому обліку
Що стосується визначення доходу платника єдиного податку, то відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Разом з тим відповідно до п. 292.2 ст. 292 ПКУ при продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Щодо відображення господарських операцій, здійснених за межами України, на підставі первинних документів, а також складання первинних документів
Форми фінансової звітності підприємств і порядок їх заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ.
Листом від 26.08.2011 р. N 31-08420-07-25/21247 Міністерство фінансів України роз’яснило обов’язковість такого реквізиту, як місце складання первинного документа, і вказало, що місцем складання первинного документа є населений пункт, в якому заповнюється такий документ.
Якщо первинний документ оформляють за межами населеного пункту, в якості місця, в якому здійснено господарську операцію, слід вказати відповідну адміністративно-територіальну одиницю.
У разі оформлення первинним документом господарської операції, здійсненої за межами України, також зазначається назва країни.
Отже, відсутність такого реквізиту має наслідком втрату статусу первинного документа.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Слід зазначити, що особливості складання первинних документів про надання певних послуг встановлені галузевим законодавством, зокрема щодо житлово-комунальних послуг та послуг зв’язку (п. 1 ст. 32 розділу IV Закону України від 24 червня 2004 року N 1875-IV “Про житлово-комунальні послуги”, абзац другий п. 68 постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року N 295 “Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг”).
Заступник Міністра |
А. Ігнатов |