Лікарняні нарахували після звільнення: як оподатковувати й нараховувати ЄСВ

Серпень 10, 2016 0 By admin

Працівник підприємства написав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням 1 квітня 2016 року (це мав бути останній день роботи), але 31 березня і 1 квітня він не вийшов на роботу, а 5 квітня надав листок непрацездатності за період із 31 березня по 4 квітня. Як оплачувати листок непрацездатності, якщо 1 квітня до трудової книжки було внесено запис про звільнення?

ВІДПОВІДЬ: Матеріальне забезпечення, яке надається в разі настання тимчасової непрацездатності, повністю або частково компенсує втрату зарплати (п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону  України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV, далі — Закон про соцстрах).

Право на матзабезпечення виникає з настанням страхового випадку в період роботи(включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом (абз. 2 ч. 1 ст. 19 Закону про соцстрах).

Незважаючи на те що листок непрацездатності надано після звільнення, тимчасова непрацездатність частково припадає на період роботи  до звільнення, тому роботодавець повинен нарахувати й виплатити лікарняні.

Але роботодавець повинен нарахувати оплату перших п’яти днів непрацездатності лише за період, коли працівник іще перебував у трудових відносинах, тобто за 31 березня та 1 квітня. А період із 2 по 4 квітня оплаті не підлягає, оскільки особа вже не перебувала в трудових відносинах із підприємством і, відповідно, не була застрахованою особою.

Оскільки в цьому разі нарахування лікарняних відбувається вже після звільнення працівника, то слід урахувати особливості оподаткування й нарахування ЄСВ.

ПДФО. Під час оподаткування виплат, нарахованих за періоди збереження середньої зарплати (зокрема й лікарняні), такі виплати відносять до доходів місяців, за які їх нарахували (абз. 3 пп. 169.4.1 ПКУ). Тобто лікарняні, нараховані за 1 к.дн. березня, мають бути віднесені до загального оподатковуваного доходу березня, а за 1 к.дн. квітня — до квітня.

Військовий збір. Суми нарахованого доходу включають до оподатковуваного доходу в місяці, у якому він нарахований, тобто в квітні 2016 року.

ЄСВ. У разі нарахування виплат невідпрацьований час за місяці 2015 року немає підстав для нарахування ЄСВ (підкатегорія 301.03 системи «ЗІР», листи  ПФУ від 30.08.2011 р. № 18177/03-20, від 03.03.2011 р. № 4149/05-10, від 18.10.2011 р. № 22373/03-20).

Відображення у звітності. У графі 3а «Сума нарахованого доходу» форми № 1ДФ за звітний квартал відображають дохід, який нарахований фізособі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів (п. 3.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4). У разі нарахування доходу його обов’язково відображають у графі 3а форми № 1ДФ.

Якщо ж після звільнення працівника йому нарахували лікарняні за місяці, що припадають на попередній квартал, то зміниться сума ПДФО, яку належало утримати за минулий період, і це потрібно відобразити у формі № 1ДФ. Однак уточнюючий розрахунок у такому разі можна не подавати, а коригування сум ПДФО врахувати в поточній формі № 1ДФ (абз. 2  п. 50.1 ПКУ).

ЄСВ. Як зазначено вище, на виплати, нараховані після звільнення за невідпрацьований час, ЄСВ не нараховують, і, відповідно, у Формі № Д4 їх не відображають.

Ольга СМОЛІНА,

бухгалтер-експерт