Коригування ПДВ. Особливості складання розрахунку коригування до податкової накладної та відображення у податковій звітності

В процесі господарської діяльності, підприємства вступають у взаємовідносини з багатьма іншими такими самими підприємствами або іншими структурами. Постачальники, покупці, транспортні підприємства, державні органи, цей перелік можна продовжувати.
Зазвичай взаємовідносини між підприємствами стосуються покупки та продажу товарів. Проте бувають такі ситуації, коли підприємство — постачальник відправило партію товарів підприємству – покупцю, а коли товари надійшли безпосередньо до підприємства – покупця, виявилося, що кількісні або якісні показники товарів не відповідають умовам договору. Підприємство – покупець пред’являє свої претензії та просить або замінити частину товарів або повертає частину товарів постачальнику.
Здавалося все просто. Якщо б не одне “але”. Це “але” зазвичай називають самим корупційним податком на Україні, а називається він податок на додану вартість.

загрузка…

Розглянемо приклад

Підприємство А продає підприємству Б товари. Нехай дата поставки буде 25.06.2010 року. Підприємство А виписує підприємству Б податкову накладну, де вказується вартість товарів та сума податку на додану вартість. Цю суму податку на додану вартість підприємство А відносить до своїх податкових зобов’язань, відповідно підприємство Б цю суму відносить по свого податкового кредиту. Обидва підприємства відображають ці суми у податковій звітності – податковій декларації з ПДВ.
Проте у наступному місяці, наприклад 10.07.2010 року, підприємство Б виявляє, що частина партії товару не відповідає якісним характеристикам, які описані у договорі та повертає ці товари постачальнику. А що ж робити з сумою податку на додану вартість, яку підприємства вже включили до своїх податкових зобов’язань та податкового кредиту у попередньому періоді? Їх необхідно відкоригувати.
У цьому випадку постачальник повинен виписати покупцю документ, який називається розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
Порядок виписки розрахунку коригування регулюється “Порядком заповнення податкової накладної” затвердженим Наказом ДПАУ від 30.05.97 №165 [1]. Сама форма розрахунку затверджена додатком 2 до цього Порядку.
Порядок проведення коригування регулюється п.4.5 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” вiд 03.04.1997  № 168/97-ВР [2].

Коли, як та у яких випадках виписується розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної?

Згідно п.4.5 Закону [2], якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Розрахунок коригування складається за правилом першої події. У даному випадку це повернення коштів від постачальника покупцю, або повернення товарів від покупця постачальнику.
Розрахунок коригування складає продавець у двох примірниках. Один розрахунок коригування може змінювати показники лише однієї податкової накладної. Оригінал надається покупцю, а копія залишається у продавця. Коригування повинні зберігатися так само як і податкові накладні.
На титульному листі обов’язково вказується до якої податкової накладної вносяться коригування. Номер коригування має вигляд дробу: чисельник – це порядковий номер коригування, знаменник – номер податкової накладної, яка коригується.
Дивимося приклад заповнення розрахунку (Клікніть для збільшення).

Як коригується податок на додану вартість згідно разрахунку?

Для відповіді на це питання знову звертаємося до п.4.5 Закону [2].
Якщо внаслідок такого перерахунку у випадку повернення товарів, відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за