Код УКТ ЗЕД у податковій накладній: практичні аспекти застосування
Код УКТ ЗЕД не є новим обов‘язковим реквізитом податкової накладної. Утім, з 1 січня 2017 року цей реквізит зазнав змін. Разом із товарами тепер кодуванню підлягають і послуги. Спробуємо розібратися детальніше із запровадженими новаціями.
Як відтепер зазначати код УКТ ЗЕД?
Зміни, внесені до Податкового кодексу України (далі − ПКУ) Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII (далі — Закон № 1797), надали пп. «і» п. 201.1 ПКУ нового звучання. Починаючи з 01.01.2017 р. до коду товару згідно з УКТ ЗЕД додали код послуги. Тепер платники податку на додану вартість (далі − ПДВ), крім випадків постачання підакцизних товарів і товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару відповідно до УКТ ЗЕД або код послуги згідно із Класифікатором не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду.
Отже, як і до 01.01.2017 р., платники ПДВ повинні у графі 3 податкової накладної (далі − ПН) записувати повністю код УКТ ЗЕД щодо підакцизних товарів і товарів, ввезених на митну територію України. Цей код, як і раніше, фіксують на всіх етапах постачання таких товарів.
Стосовно інших товарів, що постачаються з 01.01.2017 р., код УКТ ЗЕД можна зазначати на рівні чотирьох знаків і більше. Код послуги також може містити чотири та більше знаків.
Як обрати код УКТ ЗЕД?
Нагадаємо, що УКТ ЗЕД — це товарна номенклатура Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 р. № 584-VII (далі — Закон № 584). Як зазначено в Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 р. № 428, її використовують для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та митного оформлення товарів.
Тож виникає логічне запитання: чи правомірно застосувати УКТ ЗЕД під час визначення коду в разі постачання товарів, які, скажімо, не були ввезені на митну територію України. Відповідь проста.
УКТ ЗЕД базується на Гармонізованій системі опису й кодування товарів (далі — ГС) та Комбінованій номенклатурі Європейського Союзу (далі — КН).
Відповідно до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису й кодування товарів від 14.06.1983 р., стороною якої є Україна (далі — Конвенція):
- ГС — це номенклатура, яка включає товарні позиції, субпозиції і цифрові коди, що до них належать, примітки до розділів, груп і субпозицій, а також основні правила класифікації для тлумачення ГС, наведені в додатку до цієї Конвенції;
- номенклатура митних тарифів — номенклатура, розроблена відповідно до законодавства Договірної Сторони Конвенції для справляння мит під час імпорту товарів.
ГС є одним із документів, яким користуються під час здійснення міжнародного товарообміну, а також для більшості базових класифікацій, побудованих на її основі, тобто національних товарних номенклатур.
Тож ГС — міжнародне підґрунтя національної товарної номенклатури Митного тарифу України — УКТ ЗЕД.
Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД (далі — Основні правила) наведено в додатку до Закону № 584. Окрім них, значну допомогу у класифікації товарів (визначенні коду УКТ ЗЕД) надають Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (додаток до наказу Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 р. № 401; далі —Пояснення до УКТ ЗЕД).
Товари в УКТ ЗЕД систематизовані за розділами, групами, товарними позиціями та підпозиціями, найменування й цифрові коди яких уніфіковані з ГС. Для детальної товарної класифікації використовують сьомий і восьмий знаки цифрового коду, які відповідають КН.
До речі, Конвенція надає кожній договірній стороні право проводити деталізацію товарів на національному рівні (дев’ятий і десятий знаки товарного коду).
Свого часу митники в листі Державної митної служби України від 15.10.2010 р. № 11/7-10.16/12169 наголосили, що ГС є багатоцільовою товарною номенклатурою (класифікатором), яка відповідає потребам статистичних служб, митних органів і комерційної діяльності. Тож застосування УКТ ЗЕД не обмежується лише митними потребами, а тому вимога про зазначення коду за УКТ ЗЕД є логічною. Адже й Державний класифікатор продукції та послуг (ДК 016:2010), затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457, з точки зору класифікації продукції, пов’язаний з УКТ ЗЕД. Тому зазначати в ПН код товару потрібно за УКТ ЗЕД (ЗІР, категорія 101.17).
Розглядаючи практичні аспекти застосування коду УКТ ЗЕД у податковій накладній, зупинимося на питаннях, скільки знаків коду потрібно вказувати для підакцизних товарів та як визначити код послуги.
Скільки знаків коду зазначати для підакцизних товарів?
Класифікація товарів за УКТ ЗЕД відбувається на рівні:
- групи (два знаки);
- товарної позиції (чотири знаки);
- міжнародної гармонізованої системи (товарної підпозиції) (шість знаків);
- товарної категорії (вісім знаків);
- товарної підкатегорії (10 знаків).
Зокрема, Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Мінфіну від 30.05.2012 р. № 650, передбачає, що класифікація товару — це визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил з огляду на Пояснення до УКТ ЗЕД.
У першому з Основних правил йдеться про те, що назви розділів, груп і підгруп наводять лише для зручності користування УКТ ЗЕД. З юридичною метою товари в УКТ ЗЕД класифікують на підставі назв товарних позицій (чотири знаки) і відповідних приміток до розділів або груп. І якщо ці назви не передбачають іншого з огляду на решту Основних правил.
В УКТ ЗЕД сьомий, восьмий, дев’ятий і десятий знаки цифрового коду використовують для докладної товарної класифікації(ч. 3 ст. 67 Митного кодексу України). І схоже, класифікацію товару для юридичних цілей не ототожнюють із класифікацією для податкових цілей. До того ж код товару, визначений на рівні товарної підкатегорії (10 знаків), — це уже деталізація коду УКТ ЗЕД на національному рівні — для всіх без винятку товарів, включаючи товари українського виробництва.
До речі, податківці теж орієнтуються саме на 10-значний код підакцизного або ввезеного в Україну товару (лист ДФСУ від 20.01.2017 р. № 1312/7/99-99-15-03-02-17; ЗІР, категорія 101.17).
Чи можна зазначати коди підакцизних товарів, наведені в п. 215.3 ПКУ?
Річ у тім, що в цьому пункті наведено товари, з яких справляють акцизний податок, і не всі вони мають повний 10-значний код за УКТ ЗЕД. А ми вже встановили, що до податкової накладної (далі − ПН) необхідно вносити повний код УКТ ЗЕД — 10 знаків. Крім того, пп. «і» п. 201.1 ПКУ загалом згадує УКТ ЗЕД для всіх товарів, тобто без будь-яких винятків для підакцизних товарів.
Отже, коди УКТ ЗЕД із п. 215.3 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) застосовують для визначення підакцизного товару з метою оподаткування акцизним податком.
Як визначити код послуги?
Для цього потрібно користуватися ДК 016:2010. Він позиціонує послугу як результат окремого виду економічної діяльності відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (ДК 009:2010), затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457 (далі — ДК 009:2010).
ДК 009:2010 дещо розширює характеристику послуги. А саме:
- послуга — це результат економічної діяльності, щодо якого не можна встановити права власності;
- послуги не підлягають продажу окремо від процесу їх виробництва;
- момент завершення виробництва послуги збігається з моментом її надання споживачеві.
ДК 009:2010 містить пояснення лише терміна «послуги», хоча є в ньому і термін «робота». Зокрема, секція F «Об’єкти будівельні та будівельні роботи». Утім, для класифікації за ДК 009:2010 будь-який результат економічної діяльності, щодо якого не можна встановити права власності, — це все одно послуга. До того ж з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг є «…будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності» (пп. 14.1.185 ПКУ). Тож у ПН потрібно зазначати код за ДК 009:2010 в разі надання послуг чи виконання робіт.
Як уже йшлося, кількість знаків такого коду не може бути меншою за чотири знаки. До Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, поки що не внесено змін щодо правил зазначення коду в ПН. До того ж у ній немає відповідної графи для коду послуг.
Тож податківці заспокоїли платників ПДВ — постачальників послуг: «…до внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення при складанні податкової накладної код послуги тимчасово не зазначається» (лист ДФСУ від 20.01.2017 р. № 1312/7/99-99-15-03-02-17). А поки що відсутність коду послуги не визнаватимуть помилкою, допущеною під час складання ПН.
Крім цього, податківці акцентували увагу на тому, що зміни стосуються ПН, складених після 01.01.2017 р. І код товару потрібно зазначати на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача й незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару, тобто до 01.01.2017 р. чи після.
Можливо переконливіше було б зіслатися не на лист ДМСУ від 15.10.2010 р. № 11/7-10.16/12169, а керуватися досвідом Європи, Канади, США і т. д.
На мою думку, краще копіювати світовий досвід заповнення накладної та покращувати його. Починати з нуля звісно ж можна – але початковий досвід необхідно отримувати поступово і продовжувати роботу після отримання позитивних результатів.
Какая ответственность за неправильно выбранный код УКТЗЕД?
Доброго дня. Підкажіть будь ласка якщо у ПН вказано 6 цифр кода УКТ(власно вироблена продукція) чи є це помилкою і чи треба складати РК ? Дякую