Хто може бути платником ФСП?
Фіксований сільськогосподарський податок (далі − ФСП) як одна з форм спрощеної системи оподаткування є досить зручною для сільськогосподарських товаровиробників, адже згідно з п. 307.1 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року платники ФСП звільняються від сплати:
- податку на прибуток підприємств;
- збору за спеціальне використання води;
- збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (плати за торговельні патенти);
- земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва).
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III землями сільськогосподарського призначення визнаються ті, що надані для виробництва сільгосппродукції, провадження сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у т.ч. інфраструктури оптових ринків сільгосппродукції або призначені з цією метою.
Так, до земель сільгосппризначення належать:
- сільгоспугіддя (рілля, сіножаті, багаторічні насадження, перелоги та пасовища);
- несільгоспугіддя (господарські шляхи і прогони, землі під господарськими будівлями і дворами, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім віднесених до земель лісогосподарського призначення, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції та землі тимчасової консервації тощо).
Податківці своїм листом від 03.10.2011 р. № 1959/7/15-2217Ф зазначили, що юридична особа на ФСП не сплачуватиме земельного податку за земельні ділянки під виробничою інфраструктурою, які вважаються землями сільськогосподарського призначення і надані для товарного сільгоспвиробництва, а за земельні ділянки, що надані не для ведення товарного сільгоспвиробництва, треба сплачувати земельний податок на загальних підставах.
Ті самі платники ФСП, що продають продукцію рибництва, виловлену (зібрану), розведену, вирощену у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), також не сплачують земельний податок за землі водного фонду, на яких розміщені водойми. За всі інші землі повинен сплачуватися земельний податок за нормами податкового законодавства.
Сьогодні багато суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб з невеликих містечок та сіл займаються вирощуванням сільськогосподарської продукції і в них виникає запитання, чи можуть вони обрати систему оподаткування у вигляді фіксованого сільськогосподарського податку.
Відповідно до п. 301.1 ст. 301 гл. 2 ПКУ платниками фіксованого ФСП з урахуванням обмежень, встановлених п. 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.
Згідно з пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 2 р. XIV ПКУ – цеюридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Тому платниками ФСП можуть бути лише юридичні особи, які відповідають критеріям, установленими податковим законодавством.
Джерело: АФ “Де Візу”