Хто має подати антикорупційну е-декларацію до 1 квітня 2017 року

НАЗК нагадує про старт із 01.01.2017 р. другої хвилі е-декларування статків посадовців.

Під час такої другої хвилі звітують решта декларантів, зокрема:

• депутати всіх місцевих рад (сільські, селищні, міські, районні в містах, районні, обласні ради);
• державні службовці категорії “В” (наприклад: спеціалісти, провідні та головні спеціалісти в органах виконавчої влади, інші посадові особи нижче керівників структурних підрозділів та їхніх заступників);
• посадові особи місцевого самоврядування категорій 4–7 (наприклад: керівники управлінь і відділів виконкомів, секретарі міських рад, міські голови міст районного значення, сільські та селищні голови тощо);
• військові посадові особи ЗСУ, Держспецзв’язку й інших військових формувань;
• усі поліцейські;
• особи рядового чи начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, підрозділів цивільного захисту, ДБР, НАБУ;
• посадові та службові особи органів прокуратури, СБУ, ДБР, НАБУ, дипломатичної служби, інших державних органів;
• посадові особи юридичних осіб публічного права — ті, хто виконує адміністративно-господарські чи організаційно-розпорядчі функції в державних та комунальних закладах, установах або підприємствах, тобто не лише керівники чи їхні заступники (наприклад: головні бухгалтери та керівники підрозділів, завідувачі відділів державних і комунальних установ, закладів й організацій, головні лікарі, керівники та заступники організацій та їхніх структурних підрозділів — начальники цехів, завідувачі відділів; особи, які керують ділянками робіт, — майстри, виконроби, бригадири тощо).

Однак слід завважити — з метою декларування необхідно враховувати також пп. 23 п. 3 р. III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 р. № 1798-VIII  (чинний із 05.01.2017 р.), який установив, що антикорупційне декларування не поширюється на посадових осіб закладів, установ й організацій, які провадять основну діяльність у сфері:

• соціального обслуговування населення, соціальної та професійної реабілітації інвалідів і дітей-інвалідів, соціального захисту ветеранів війни й учасників АТО;
• охорони здоров’я (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня);
• освіти (крім керівників ВНЗ та їх заступників), науки (крім президентів НАН України та національних галузевих академій наук, перших віце-президентів, віце-президентів та головних учених секретарів НАН України та національних галузевих академій наук, інших членів Президії НАН та президій національних галузевих академій наук, обраних загальними зборами НАН України та національних галузевих академій наук відповідно, керівників науково-дослідних інститутів й інших наукових установ);
• культури, мистецтв, відновлення та збереження національної пам’яті;
• фізичної культури, спорту, національно-патріотичного виховання.

Відповідні доповнення до Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю додано й НАЗК Рішенням від 13.01.2017 р. № 24.

Також варто зазначити: працівники патронатних служб, інші працівники державних органів, які виконують функції з обслуговування, можуть відноситися до посадових та службових осіб, відповідно, за умови відповідності зазначеним вище характеристикам.

При цьому з метою визначення суб’єктів декларування слід застосовувати вужче тлумачення та вважати службовими, посадовими особами — суб’єктами декларування лише тих працівників, на яких покладено відповідні обов’язки на постійній основі.

Наприклад, наявність у посадовій інструкції працівника (спеціаліста, головного спеціаліста тощо) положення про те, що він може виконувати певні додаткові організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки на час відсутності керівника структурного підрозділу, не є достатнім для того, щоб вважати такого працівника посадовою чи службовою особою, яка є суб’єктом декларування відповідно до згаданого Закону. Цей висновок не змінюється навіть у разі фактичного виконання таких обов’язків упродовж звітного періоду. Тобто у випадку тимчасового виконання працівником організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків на час відсутності керівника підрозділу у звітному періоді в нього не виникає обов’язок подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за цей період.

Про це йдеться в Рішенні НАЗК від 30.09.2016 р. № 57.