Фінансова та адміністративна відповідальність за податкові правопорушення: види, механізми, відповідальність
Будь-які податкові правопорушення, пов’язані з недотриманням різних правових норм, тягнуть за собою певну відповідальність. У даній статті мова піде про фінансової та адміністративної відповідальності. Трохи нижче ми зупинимося докладніше на кожній з них, зараз же зробимо короткий огляд цих понять.
Фінансова відповідальність настає за дію (або бездіяльність), пов’язане з неправильним веденням звітності, несвоєчасної її здачею та іншими правопорушеннями, що йдуть врозріз з існуючими податковими нормами. Головною відповідальною особою, як правило, виступає той, хто займається безпосередньо фінансами чи на кого покладена перевірка податків (їх нарахування та сплати) – бухгалтер, або сам керівник.
Адміністративна відповідальність настає за скоєні протиправні, необережні або умисні дії, що порушують громадський порядок і встановлений порядок управління. Відповідачем може бути тільки конкретна фізична особа, керівник підприємства або бухгалтер.
Однак, говорячи про відповідальність за правопорушення, буде незайвим уточнити, що ж мається на увазі під правопорушеннями.
Податкове правопорушення: поняття і види
До податкового правопорушенню може бути зараховане будь-яка протиправна дія або бездіяльність платника, податкового агента або посадової особи, яка в кінцевому підсумку призвело до невиконання або неналежного виконання встановлених ПКУ вимог, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи.
До таких дій можна зарахувати несвоєчасну подачу декларації, заниження податкового зобов’язання, відчуження майна, що відноситься до податкового залогу, без згоди податкового органу (Ф № 1ДФ). Дуже часто порушення виглядають як протиправну бездіяльність платника, наприклад, неподання декларації або звітності, несплата за податковими зобов’язаннями.
Розрізняють тривають і єдині правопорушення. Класифікація того чи іншого порушення істотно впливає на можливість застосування санкцій та їх розмір.
Згідно думки Мін’юсту (див. Лист від 01.12.03 рег. № 22-341465), котре триває податкове правопорушення пов’язано з тривалим і безперервним невиконанням зобов’язань, передбачених правовою нормою, і припиняється або виконанням зобов’язань, або залученням винуватця до відповідальності. Таким чином, особа, яка вчинила правопорушення, перебуває і далі в безперервному стані його вчинення, порушуючи закон. Найчастіше триваюче правопорушення полягає у протиправному бездіяльності – неведення бухгалтерського обліку, неведення обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов’язкові форми звітності.
Що стосується єдиних правопорушень, то до них, на думку ДПІ, відносяться такі дії, як несвоєчасна подача декларації або порушення терміну оплати податку.
Фінансова відповідальність
Умови застосування фінансових санкцій визначаються чинним Податковим кодексом. Додатково Вищим адміністративним судом визначено, що до порушень, вчинених до набрання Податковим кодексом чинності, застосовуються зазначені в ньому санкції в тому випадку, якщо дане правопорушення має аналог в чинному кодексі. Працює таке правило і для тих правопорушень, що були вчинені до прийняття кодексу, а виявлені вже після його вступу в силу.
Термін давності
Згідно ст.114.1 ПКУ на застосування фінансових санкцій поширюється строк давності – 1095 днів. Іноді з обчисленням цього терміну виникають певні складнощі, оскільки вказана норма обмежує цим терміном терміни для визначення податкових зобов’язань і для утримання податкового боргу. Відповідно, у першому випадку він починає діяти з дня, наступного за граничним терміном подання декларації або граничним терміном погашення податкових зобов’язань, а в другому випадку – з дня виникнення податкового боргу.
Що стосується санкцій, не пов’язаних з визначенням податкових зобов’язань, то ПКУ не дає чіткого трактування терміну в 1095 днів. Але було б логічно припустити, що відлік слід починати з дня, наступного за днем здійснення єдиного порушення, або за днем виявлення (припинення) триваючого порушення.
Випадки звільнення від фінансових санкцій
З будь-яких правил існують виключення. Так і в податкових нормах, розпорядчих фіксувати порушення і закликати порушників до відповіді, існує ряд винятків. Деякі з них наведені нижче.
Як відомо, в період з 01.01.11 по 30.06.11 рр.. діяв особливий режим, який фактично звільняв від штрафів за порушення податкових положень. По-іншому і не скажеш, адже штраф не міг перевищувати однієї гривні. Найцікавіше, що це умова залишається актуальним до останнього часу. Якщо правопорушення було скоєно в зазначений період, але виявлено тільки зараз, максимальна санкція, яка загрожує порушникові, – це одна гривня. Але слід пам’ятати, що «гривневий» штраф не виключає можливості накладення пені та притягнення до адмінвідповідальності.
Ще один виняток з правил стосується підприємців, які в період з II по IV квартал перейшли на загальну систему оподаткування. Але є один невеликий нюанс: в основному, на звільнення від санкцій можуть розраховувати ті, хто добровільно перейшов зі спрощеної на загальну систему оподаткування і провинився, що стосується сплати (або несплати) того чи іншого податку. Стосується це правило і тих, хто був платником податку на прибуток до 01.01.11 р., в тому випадку, якщо санкції застосовуються за порушення порядку сплати податку на прибуток.
До платників єдиного податку не застосовують санкцій за порушення в 2012 році порядку нарахування та правильності оформлення звітних документів.
Звільнення від санкцій не стосується юридичних осіб, які порушили терміни сплати за узгодженими зобов’язаннями, не подали (або подали несвоєчасно) податкову декларацію.
Фізичні особи-платники першої і другої груп теж не уникли пильної уваги податківців. Для них, як і раніше, діють штрафи за несвоєчасну оплату авансового внеску з податку на прибуток, хоча цей момент виглядає дещо суперечливим.
Рішення про накладення фінансових санкцій особисто вручається (чи надсилають) відповідачу. Останньому варто знати, що за одне порушення може бути накладена лише одна санкція, і що, в принципі, не варто впадати у відчай, отримавши такий лист. Шлях залучення до фінответственності сповнений нюансів, кожен з яких може зіграти на руку відповідачу. Головне – тверезо оцінити ситуацію, перевірити, чи потрібно дану дію відразу віднести до податкового порушення, або є шанс спробувати застосувати до нього вищевказані випадки звільнення від санкцій. Розумні, виважені рішення допоможуть вберегти підприємство від штрафів, а керівника – від адміністративної відповідальності.
Адміністративна відповідальність за податкові проступки
До адміністративної відповідальності притягуються особи, які вчинили дію, що суперечить податковому чи іншому законодавству. Адміністративна відповідальність – дамоклів меч, що нависає над головами всіх посадових осіб. Ні для кого не секрет, що адміністративні санкції часто бувають накладені «для галочки», без підстав та доведеною провини. Тому, навіть тим, хто веде свій бізнес чесно, мати навички самозахисту від адмінудержаній не завадить.
Адміністративна відповідальність є суто персональної річчю. До неї може бути залучено одне або кілька посадових осіб, і в першу чергу під ударом виявляється бухгалтер, як людина, відповідальна за сплату юрособою податків та обов’язкових платежів, а також за ведення бухгалтерського та податкового обліку.
Важливо пам’ятати, що посадова особа може бути покарана тільки тоді, якщо забезпечені всі умови для виконання ним своїх службових обов’язків (наприклад, бухгалтер сплатив всі рахунки в строк, але банк наплутав з платежами, через що і утворилася прострочення, – в цьому випадку бухгалтер не може бути визнаний винним).
Процедура притягнення до відповідальності
У першу чергу складається протокол про адміністративне порушення, як правило – за підсумками, які показала податкова перевірка. У цьому документі обов’язково вказується місце і час вчинення правопорушення, а також його суть. Варто простежити за тим, наскільки достовірно будуть відображені відомості, це зможе допомогти в подальшому оскарженні рішення про накладення штрафу. Протокол підписується двома людьми – посадовою особою, яка його склала, і особою, яка вчинила правопорушення.
Процедура притягнення до адмінвідповідальності
Термін залучення до адмінвідповідальності безпосередньо залежить від суб’єкта, який розглядає справу. Якщо це суд, то перспектива штрафу загрожуватиме цілих 3 місяці, якщо податкова інспекція – 2 місяці.
Справи про адмінпорушення розглядаються в 15-денний термін з моменту отримання податковим органом або судом протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів у справі. У разі пропуску цього терміну правопорушника вже не зможуть закликати до відповіді, теж стосується і термінів безпосередньо притягнення до відповідальності. Тому, якщо всі терміни пройшли, санкцій можна не побоюватися.
Якщо ж терміни витримані, наступний етап – пред’явлення постанови у справі про правопорушення, яке має бути вручено протягом трьох днів з моменту винесення. Як тільки ця постанова опиниться в руках директора, бухгалтера або іншої відповідальної особи, починають спливати 15 днів, протягом яких потрібно погасити всі вимоги. Якщо в строк це зробити не вийде, буде прийнято рішення про примусове стягнення штрафу, але вже в подвійному розмірі.
Безумовно, оскаржити залучення до адмінвідповідальності можна (у ряді випадків – навіть потрібно). Важливо пам’ятати, що скаргу на постанову подають в 10-денний термін з моменту її винесення.
Постанова адмінкомісії можна оскаржити у виконкомі відповідної ради або місцевому суді. Скарга на рішення виконкому подається до відповідної ради або суд. Постанову іншого органу (посадової особи) про притягнення до адмінвідповідальності оскаржують до відповідного органу вищого рівня або у все той же суд.
Постанова районного, районного міського чи міського суду про накладення адміністративних санкцій є остаточним і можливого оскарженню не підлягає (крім деяких, передбачених українським законодавством, випадків).
І наостанок варто відзначити, що в практиці накладення адмінвідповідальності, як і скрізь, є свої нюанси. Малозначимість вчиненого проступку, щире каяття, запобігання відповідачем негативних наслідків свого діяння, неповнолітній вік, вчинення правопорушення в стані сильного нервового потрясіння та інші обставини можуть значно зменшити розмір штрафних санкцій.