Електронне адміністрування ПДВ: як буде проводиться і які матиме наслідки
Платників ПДВ з 1 січня 2015 чекає «сюрприз», який навряд чи їх порадує. Законодавці вже внесли зміни до ПК України і в корені змінили систему адміністрування ПДВ. Таким чином, платників ПДВ продавців обмежили у праві реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Тобто, податкове зобов’язання вони як і раніше повинні будуть нараховувати за першою з подій, а ось для реєстрації та видачі податкової накладної покупцю або замовнику, яка давала б право включити її до податкового кредиту, потрібно буде виконати ряд процедур. І найнеприємнішої є процедура з поповненням спеціального рахунку по ПДВ, яка позбавить платників податків обігових коштів та права розпоряджатися цими сумами за своїм розсудом.
(Попередній аналіз головної податкової новації)
ПДВ – основний бюджетоутворюючий податок, але це і основний спосіб шахрайського збагачення. Шахрайство з ПДВ засноване на тому, що особа, яка видає податкову накладну, а з нею і право на зменшення ПДВ, само податок може і не заплатити.
Таке «обличчя» може просто «втекти» і його вважатимуть «такими що мають ознаки фіктивності» або тупо не платити ПДВ, очікуючи банкрутства. А можна ще крутіше – видавати «безтоварні» податкові накладні, які не поставляючи взагалі нічого і, одночасно, нічого не сплачувати до бюджету.
Такі угоди податківці вважають «нікчемними». Податківці невтомно борються з «фіктивними фірмами» і «нікчемними угодами». І який результат?
Держава в програші, а приватні підприємства замучені перевірками, звірками і доведенням «реальності своїх операцій». Причина цього в тому, що аби хто «торгівлею податковими накладними» не займається, у цих діячів серйозна «криша». Ось чому кажуть, що ПДВ – корупційний податок. І всі самі витончені способи, включаючи вдосконалення адміністрування ПДВ, до сього часу істотних результатів не давали. Потрібні були радикальні заходи, радикальні зміни в законодавстві, які знизять бажання видавати «безтоварні» податкові накладні і виключать можливість у особи, яка видала таку податкову накладну, втекти не заплативши ПДВ або збанкрутувати.
Домогтися це можна тільки шляхом «передоплати ПДВ», тобто треба спочатку заплатити податок, а потім видавати податкову накладну.
Як це зробити?
Не будеш же справді контролювати передоплату по кожній податковій накладній (хоча в 90-ті роки такі ідеї були досить популярними). І ось розумні люди придумали – треба зробити так, щоб постачальник не міг оформити податкову накладну, якщо є ризик, що він ухилиться від сплати ПДВ. Розумні люди придумали «хитру формулу», за якою визначається ліміт (тобто гранична сума), яку можна вказати в податковій накладній при її оформленні та реєстрації. І цей момент залежить від того на яку суму у платника ПДВ вже є отримана податкова накладна або оформлена митна декларація.
Тобто, якщо ти нічого не купив – то ти і нічого не продаси, а якщо продати дуже хочеться, то заплати ПДВ і «вперед».
Як вам така ідея?
Саме в цьому сенс системи електронного адміністрування, яка вводиться в дію з 1 січня 2015 року. Для реалізації електронного адміністрування законодавцю довелося істотно переробити розд. V ПК України.
Змін, внесених Законом № 1621 в ПК України, дуже багато, але і часу для вивчення поки достатньо. Давайте почнемо розбиратися.
У якому вигляді будуть видаватися податкові накладні?
Почнемо з того, що паперовим податковим накладним прийде кінець. З дня набрання чинності електронного адміністрування (з 01.01.2015 р), податкові накладні будуть видаватися тільки в електронній формі і реєструватися в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (п. 201.1 ст. 201 розд. V ПК України).
Два Реєстру для реєстрації документів щодо ПДВ
При цьому, податкові накладні будуть оформлятися і реєструватися в ЄРПН при здійсненні будь-яких операцій, які є об’єктом оподаткування, у тому числі при отриманні послуг від нерезидента з місцем поставки на митній території України, при використанні товарів, робіт, послуг в операціях, які не є об’єктом оподаткування та інших операціях перерахованих в п. 198.5 ст. 198 розд. V ПК України.
Порядок реєстрації податкової накладної не змінився, підтвердженням її реєстрації в ЄРПН як і колись буде електронна квитанція.
Також діє право відносити до податкового кредиту суми, зазначені в транспортних квитках, готельних рахунках, чеках на суму до 200 грн (п. 2011.11 ст. 2011 розд. V ПК України). При цьому, згідно з новим п. 201.111ст. 201 розд. V ПК України платник податків повинен вести реєстр виданих та отриманих документів, зазначених в п. 201.11 ст. 201 розд. V ПК України і подавати його у складі податкової звітності. За задумом законодавців цей Реєстр має вестися окремо від ЄРПН.
При цьому, платник податків зберігає право включати до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені в отриманих податкових накладних протягом 365 днів з дня їх складання, а для платників, що використовують касовий метод – протягом 60 днів з дати списання грошей з рахунку (абзаци 3 і 4 п. 196.6 ст. 196 ПК України).
Реєстрація податкових накладних в ЄРПН буде ключовим способом безперервного електронного адміністрування ПДВ. Секрет у тому, що реєструвати будуть не всі податкові накладні, а тільки ті, сума ПДВ в яких не перевищує суму обчислену по «хитрій формулі», встановленої п. 2001.3 ст. 2001 розд. V ПК України.
Ліміт на видачу податкових накладних
Порівнювати відповідність суми ПДВ в спрямованій на реєстрацію податкової накладної та сумою, розрахованої по «хитрій формулі», повинна в реальному часі комп’ютерна програма. Від того коли ця програм запрацює і чи буде її функціонування достовірним (чи не будуть «підвисати» комп’ютери підприємств, як швидко покупці зможуть отримати підтвердження реєстрації податкової накладної) залежить і робота самої системи електронного адміністрування.
Продавець, що відвантажує товари (виконує роботи, надає послуги) особам, які не є платниками ПДВ, не оформляє податкову накладну, а, значить, нічого не реєструє в ЄРПН. Це не позбавляє продавця від необхідності нараховувати ПДВ і вказувати його в податковій декларації, але з електронним адмініструванням такий продавець не зіткнеться до того моменту, як система цього адміністрування почне враховувати в «хитрій формулі» різницю між сумою ПДВ в зареєстрованій податковій накладній, та сумою ПДВ , зазначеної в податковій декларації з ПДВ.
Пункт 2001.3 ст. 2001 розд. V ПК України встановлює ліміт, в межах якого платник ПДВ може видавати податкові накладні. Якщо цього ліміту мало, платник повинен поповнити рахунок в системі електронного адміністрування.
Межа (ліміт) визначається за формулою:
ΣНакл = Σ НаклОтр + Σ Митн + Σ ПопР – Σ НаклВид – Σ Відшкод – Σ Перевищ,
де
ΣНаклОтр – загальна сума ПДВ за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН;
ΣМитн – загальна сума ПДВ, сплаченого платником податків при ввезенні товарів на митну територію України;
ΣПопРах – загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ з власного поточного рахунку платника;
ΣНаклВід – загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН;
ΣВідшкод – загальна сума ПДВ, заявлена платником до бюджетного відшкодування;
ΣS Перевищ – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником податку в поданих податкових деклараціях над сумою ПДВ, яка міститься в складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.
Таким чином, якщо платник ПДВ хоче продати товари (роботи, послуги) на суму більшу ніж він купив в звітному періоді, в тому числі імпортував товарів (робіт, послуг), то він повинен перерахувати ПДВ на рахунок системи електронного адміністрування, тобто «сплатити податок вперед ».
З тексту п. 2001.3 ст. 2001 розд. V ПК України неясно як проводиться розрахунок цього ліміту – за податковий період (місяць, квартал), за рік або наростаючим підсумком з моменту вступу в силу системи електронного адміністрування. Очевидно, всі уточнення будуть зроблені у Порядку електронного адміністрування, який згідно п. 2001.1 ст. 2001 розд. V ПК України повинен затвердити Кабмін.
Найімовірніше, що такий ліміт буде обчислюватися в режимі «on-line» або ж на початок поточного дня.
Виходить, якщо підприємство видає «безтоварну» податкову накладну, то ПДВ воно все одно сплачує відразу. Щоб не платити ПДВ треба спочатку щось купити і постачальник при цьому повинен мати право видати податкову накладну.
Безумовно, такий підхід ламає звичні шахрайські схеми, хоча цілком можливо, що натомість виникнуть нові витонченіші, пов’язані з втручанням у роботу комп’ютерної програми.
Порядок відкриття спеціальних рахунків для обліку ПДВ
Система електронного адміністрування дасть можливість акумулювати на ПДВ-них спеціальних рахунках величезні суми, якими зможе користуватися держава до настання строку сплати ПДВ. Отримати ці гроші можна буде використовуючи державні цінні папери, облігації, векселі тощо. Адже банк в якому будуть оформлені такі рахунки можна зобов’язати зберігати гроші в таких фінансових інструментах.
Питання тільки в тому, в якому банку відкриють ці спеціальні рахунки. Згідно п. 2001.1 ст. 2001 розд. V ПК України такий банк визначає Кабмін. Відкриття спеціальних рахунків в системі електронного адміністрування, згідно п. 2001.2 ст. 2001 розд. V ПК України повинно здійснюватися автоматично. Для відкриття рахунків Державна фіскальна служба (ДФС) направляє банку реєстр платників, в якому вказується назва платника, код ЄДРПОУ та індивідуальний податковий номер. Оплачувати відкриття такого рахунку та операції по рахунку не потрібно, у всякому разі ПК України цього не передбачає (подивимося що скажуть уповноважені банки).
При анулюванні реєстрації особи платником ПДВ його рахунок в системі електронного адміністрування закривається, а залишок коштів з цього рахунку перераховується до бюджету (п. 2001.8 ст. 2001разд. V ПК України). Перерахування здійснюється на підставі реєстру, який готує ДФС.
Як діяти платнику податків коли у нього немає ліміту на видачу податкових накладних?
Якщо у платника ПДВ в попередньому поточному податковому періоді була негативна різниця між податковим зобов’язанням і податковим кредитом і ця різниця заявлена до бюджетного відшкодування то сума такого бюджетного відшкодування для визначення ліміту на який можна оформляти податкову накладну вираховується із суми ПДВ в отриманих податкових накладних
Як бачимо заявлені до відшкодування суми ПДВ є свого роду «джерелом» сум ПДВ зазначених у отриманих податкових накладних А ось суми які включаються до податкового кредиту без податкової накладної таким «джерелом» не є.
Давайте уявимо собі як працюватиме ця система у підприємства яке продає більше ніж купує У такого підприємства «хитра формула» даватиме від’ємне значення суми ПДВ.
Тобто, цьому підприємству для того щоб зареєструвати податкову накладну в ЄРПН треба буде внести на спеціальний рахунок суму рівну сумі ПДВ у податковій накладній а це й означає «кинути» аванс на цей спеціальний рахунок в сумі від’ємного податкового зобов’язання. Добре якщо у підприємства є гроші а якщо ні.
Ну наприклад підприємство щойно виплатило зарплату сплатило єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) та податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) або тільки що погасило банківський кредит або оплатило інші борги, та хоча б з податку на землю або податку на прибуток?
Коротше немає у підприємства грошей! Немає і все тут. Що робити?
Чи не відвантажувати товар не підписувати акт виконаних робіт Ну товар відвантажити можна і акт можна підписати Ось тільки покупець тимчасово залишиться без податкової накладної та що відповідно без права на податковий кредит
В кінці-кінців податкову накладну можна оформити і пізніше коли будуть гроші. А покупець поки що зможе скористатися своїм правом на подачу скарги що дає йому право на включення відповідної суми до податкового кредиту (п 201.10 Ст 201 розд. V ПК України) Дане правило діятиме і з 01.01.2015 р тобто після введення електронного адміністрування От тільки такий «жалібний» податковий кредит не буде врахований «хитрою формулою» при розрахунку ліміту суми ПДВ який можна відображати в податковій накладній
Тобто для відображення в Податковій декларації з ПДВ він підійде а для розрахунку ліміту на виписку податкових накладних – ні.
Думаю не треба нікого питати – сподобається покупцеві те що при відвантаженні товару (підписанні акта) йому не дадуть податкову накладну зареєстровану в ЄРПН?
Звичайно ж, не сподобається Це навіть сьогодні не подобається хоча і не створює фінансових проблем тільки роботи бухгалтеру додає.
Звідси резонне на мій погляд, питання А чи не призведе нова система до уповільнення обороту? Думаю і тут відповідь очевидна.
А якщо у нашого платника податків грошей «кури не клюють» і від надлишку фінансових ресурсів він розміщує їх на депозити або здійснює операції з цінними паперами (ЦП) Уявіть собі навіть в наш час такі підприємства є. Чим загрожує такому підприємству нова система? І тут відповідь ясна – зниженням пасивних доходів
Про підприємства-експортерів і тих підприємствах у яких покупка перевищує продажі поговоримо нижче. А поки процитуємо п 2001.1 ст 2001 розд. V ПК України:
«Система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податків:
• суми податку що містяться у виданих та отриманих податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
• суми податку сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
• суми поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
• суми податку на яку платники мають право видати податкові накладні
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України »
З цього тексту видно що платник ПДВ швидше за все буде мати в системі електронного адміністрування свій «особистий кабінет» в якому в режимі on-line відслідковувати чи достатньо у нього грошей на спецрахунку для реєстрації податкової накладної.
Що з подачею податкової звітності з ПДВ?
Система електронного адміністрування не рятує від необхідності подавати Податкову декларацію з ПДВ і сплачувати в установлені строки суму узгодженого податкового зобов’язання але тепер сплатити цю суму можна буде тільки з рахунку системи електронного адміністрування (п.2001.4 ст 2001разд V ПК України)
У підприємства яке продає більше ніж купує грошей на рахунку системи електронного адміністрування для сплати ПДВ повинно бути достатньо (за рахунок отриманих авансів передоплат або ж своїх оборотних коштів якщо платник податків відвантажує продукцію товари виконує роботи чи надає послуги з подальшою оплатою )
Форма Податкової декларації з ПДВ швидше за все теж зміниться. Зміняться і деякі інші моменти, пов’язані з нарахуванням ПДВ. Звернемо увагу читачів тільки на один такий момент який стосується всіх.
З 01.01.2015 р база оподаткування з постачання товарів/послуг згідно п 188.1 ст 188 розд. V ПК України визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій – не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 розд. I ПК України) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування що стягується з вартості послуг стільникового мобільного зв’язку, ПДВ і акцизного податку на спирт етиловий що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів/послуг а база оподаткування операцій з поставки необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни) за винятком:
• товарів (послуг) ціни на які підлягають державному регулюванню;
• газу який поставляється для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів вартість матеріальних і нематеріальних активів що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені) 3% річних та інфляційні отримані платником податку в результаті невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
В базу оподаткування включаються вартість товарів / послуг які постачаються (за винятком суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та / або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна на комунальні послуги та на енергоносії) і вартість матеріальних і нематеріальних активів що передаються платнику податку безпосередньо отримувачем товарів / послуг поставлених таким платником податку
За право не враховувати збитки (тобто не враховувати поставки які нижче ціни придбання товарів робіт або послуг) для цілей ПДВ податківці боролися майже двадцять років і ось тепер – повна перемога.
Тепер податкове зобов’язання не може бути менше податкового кредиту по кожній угоді Звичайно певна логіка в цьому є. Але от тільки тих хто змушений продавати товари в збиток – це навряд чи порадує Буде в цьому випадку й інше питання – чи отримає покупець право на включення до податкового кредиту суми ПДВ нарахованої продавцем торгуючим на збиток?
Будуть напевно, і інші питання і не одне. Але що не викликає сумнівів так це то що частина грошей з поточного рахунку підприємства перекочує на недоступний рахунок системи електронного адміністрування.
Введення системи електронного адміністрування ПДВ робить непотрібною громіздку систему виявлення розбіжностей даних податкової накладної та реєстру виданих та отриманих документів.
У цьому зв’язку з тексту ПК України виключили п 201.6 ст 201 розд. V ПК України який передбачав повідомлення платника ПДВ у разі наявності розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих платником ПДВ податкових накладних та даними реєстрів його контрагентів. Якщо це так то безумовно порадує платників ПДВ.
Як будуть відшкодовувати ПДВ платникам податків?
Великі зміни торкнуться і порядку відшкодування ПДВ Вважається що система електронного адміністрування вирішує обридлу всім проблему неповернення ПДВ.
Ну що ж давайте почитаємо нову редакцію ст 200 розд. V ПК України
Почнемо з того що сума податкового зобов’язання платника податків перераховується за розпорядженням ДФС, а не платника ПДВ.
Згідно п 200.2 ст 200 розд. V ПК України центральний орган ДФС направляє банку в якому відкриті спеціальні рахунки реєстр платників із зазначенням що підлягає перерахуванню суми.
При від’ємному значенні суми податкового зобов’язання ця сума враховується при зменшенні податкового боргу, а якщо податкового боргу немає – враховується в складі податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника в сумі не більшій ніж розрахованою по «хитрій формулі» п 2001.3 ст 2011 розд. V ПК України (п 200.4 ст 200 розд. V ПК України).
В ст 200 розд. V ПК України збереглося два способи відшкодування:
а) на підставі камеральної перевірки;
б) автоматичний
Порядок відшкодування на підставі камеральної перевірки залишився без особливих змін А ось критерій для отримання права на автоматичне (тобто без перевірки) відшкодування ПДВ змінилися.
Згідно з новою редакцією п 200.19 ст 200 розд. V ПК України право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ отримують платники:
1) які не перебувають у судових процедурах банкрутства;
2) щодо яких в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб – підприємців немає записів про:
• відсутність підтвердження відомостей;
• відсутність за місцезнаходженням;
• ухваленні рішення про виділ, припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи;
• визнання недійсними установчих документів змін до таких документів;
• припинення державної реєстрації юридичних осіб та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;
3) які мають необоротні активи залишкова вартість яких на звітний день за даними бухгалтерського обліку в 12 і більше разів перевищує заявлену до відшкодування суму і:
а) здійснюють операції до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40% загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом – протягом попередніх 4 послідовних звітних періодів ) та / або;
б) здійснили інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 млн грн протягом останніх 12 календарних місяців;
4) не мають податкового боргу;
5) не декларують від’ємне значення оподатковуваного прибутку за підсумками останнього звітного (податкового) року (ця вимога стосується тільки великих платників податків).
Дозволить чи ні система електронного адміністрування відшкодовувати без зволікання ПДВ усім кому належить – ми побачимо тільки в 2015 році. У всякому разі за затримку такого відшкодування запитати поки нема з кого
На закінчення нашого аналізу звернемо увагу ще на одне важливе нововведення
Тепер особи, у яких оподатковуваний оборот за 12 календарних місяців не перевищує 1 000 000 грн (без урахування ПДВ) можуть не реєструватися платниками ПДВ.
Це дає можливість малому бізнесу відмовитися від єдиного податку (ставка 5% від доходів це дуже багато) і перейти на загальну систему оподаткування в якій сума податку буде залежати не від доходу а від прибутку тобто витрати не будуть обкладатися податком як у єдинників Звичайно податковий облік в цьому випадку ускладниться але податків треба буде платити менше.
Список використаних документів
ПК України – Податковий кодекс України
Закон № 1621 – Закон України від 31.07.2014 р № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України»
Борис Юровский, кандидат экономических наук
Джерело: Консультант бухгалтера