Доплата до МЗП і доплата ЄСВ

Після двократного підвищення мінімальної заробітної плати (далі — МЗП) з 1 січня 2017 р. законодавець вніс багато змін до чинного законодавства, змінивши саму сутність цього поняття. У багатьох випадках, у т. ч. при застосуванні тарифної сітки, поняття МЗП, по суті, замінено поняттям прожиткового мінімуму. При адаптації підходів до оплати праці до нових вимог на підприємствах уже виникло безліч запитань щодо того, як та чи інша доплата співвідноситься з мінімальною зарплатою та з необхідністю доплати ЄСВ. Розглянемо типові запитання передплатників і надамо на них відповіді.

Коли провадиться доплата ЄСВ до мінімальної зарплати?

Згідно із законом, жодної «доплати ЄСВ до мінімальної зарплати» немає. Це штучна розрахункова величина, яка з’явилася у формі звіту з ЄСВ. Закон говорить: якщо база нарахування ЄСВ є меншою за МЗП, то базою нарахування є МЗП (абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).

I лише в таблиці 6 додатка 4 звіту з ЄСВ у такому разі працівник відображається двома рядками — в сумі зарплати і в сумі «доплати до мінімальної зарплати» (з кодом 13).

Обов’язок нарахування ЄСВ з мінімальної зарплати стосується лише працівників за основним місцем роботи. Сумісників це не стосується.

Основне місце роботи — це те місце роботи, на якому зберігається трудова книжка (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

У разі коли працівнику за основним місцем роботи за місяць нараховано менше 3200 грн (незалежно від причин), то базою для нарахування ЄСВ є 3200 грн.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізособам із джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ у розмірі 22% застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Також правило нарахування ЄСВ не нижче від мінімального страхового внеску не поширюється на винагороди за договором ЦПХ із фізособою-непрацівником або з працівником-сумісником.

Якщо працівник за основним місцем роботи працює на 0,5 ставки і з окладом 4000 грн йому нараховано за місяць 2000 грн, чи слід проводити доплати до МЗП та сплачувати ЄСВ з 3200 грн?

Якщо працівник працює за основним місцем роботи і його нарахована зарплата є меншою від МЗП (3200 грн), то ЄСВ сплачується з МЗП. У цьому разі сума ЄСВ становить: 3200 х 22% = 704 грн.

Проте якщо працівник працює на 0,5 ставки, то його зарплата нараховується на підставі мінімальної зарплати в пропорційному розмірі відпрацьованого часу (ч. 5 ст. 3-1 Закону про оплату праці), і ця мінімальна гарантія становить для нього 0,5 МЗП, тобто 1600 грн.

Доплата самої зарплати до суми 3200 грн в розглянутому випадку не провадиться.

Якщо працівник працює за сумісництвом на 0,5 ставки з окладом 3600 грн, йому нараховано за місяць 1800 грн, чи слід провадити доплати до МЗП та сплачувати ЄСВ на рівні мінімального страхового внеску?

У цій частині з 2017 року нічого не змінилося. При нарахуванні доходу не за основним місцем роботи ЄСВ нараховується на фактичний заробіток, тобто: 1800 грн х 22% = 396 грн.

Доплата самої зарплати до мінімальної також не провадиться, бо для працівника в такому разі МЗП діє виходячи з 0,5 ставки. Відповідно до ч. 5 ст. 3-1 Закону про оплату праці, МЗП у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Оскільки 3200 грн х 0,5 = 1600 грн, а нарахована зарплата становить 1800 грн, то мінімальної державної гарантії дотримано, доплачувати нічого не треба.

Чи можна встановлювати посадові оклади в розмірі, меншому від 3200 грн?

Так, законодавство на сьогодні дозволяє встановлювати посадові оклади в розмірі, меншому від МЗП.

Відповідно до ст. 96 КЗпП, ст. 6 Закону про оплату праці, мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Для 2017 р. це 1600 грн.

Як приклад такого підходу, за якого посадові оклади визначаються на рівні, нижчому від мінімальної зарплати, можна навести Єдину тарифну сітку. Посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду (1600 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт. Iз аналізу цього документа видно, що з 25 тарифних розрядів працівникам, що належать до посад з 1 до 11 розряду, держава встановлює оклад, що є меншим від мінімальної зарплати (тарифний коефіцієнт менший від 2,0).

При цьому для працівників, у яких сума нарахованої зарплати становитиме менше ніж 3200 грн на місяць, за умови виконання ними норми праці, провадиться доплата до розміру МЗП 3200 грн.

У разі невиконання місячної норми доплата провадиться до суми МЗП, розрахованої пропорційно до місячної норми.

Посадовий оклад працівника (основне місце роботи) становить 2000 грн на місяць, місяць відпрацьовано повністю. Працівникові також нараховується щомісячна премія в розмірі 1000 грн. Скільки становитиме доплата до мінімальної зарплати?

З 2017 р. щомісячна премія входить до оплати праці до порівняння її з мінімальною зарплатою. Тобто спочатку слід нарахувати зарплату, а потім порівняти її з мінімальною.

Так, у цьому разі нарахована зарплата становить: 2000 грн + 1000 грн = 3000 грн. Сума доплати до МЗП: 3200 грн – 3000 грн = 200 грн.

ЄСВ сплачуватиметься на рівні мінімального страхового внеску, бо зарплата є меншою від мінімальної: 3200 грн х 22% = 704 грн.

Посадовий оклад працівниці (основне місце роботи) становить 2400 грн на місяць, місяць відпрацьовано повністю. Працівниці також нараховується премія до професійного свята (ювілею або з нагоди 8 Березня) в розмірі посадового окладу. Чи має бути проведена доплата до мінімальної зарплати?

Премії до святкових і ювілейних дат не входять в гарантію щодо нарахування зарплати не нижче від мінімальної зарплати (це передбачено ч. 2 ст. 3-1 Закону про оплату праці). Отже, така премія додається до зарплати лише після порівняння суми нарахованої зарплати зі сумою МЗП. Тож у цьому разі доплата до МЗП становитиме: 3200 грн – 2400 грн = 800 грн.

Отже, сума нарахувань за місяць становитиме:

оклад 2400 грн + доплата до МЗП 800 грн + премія до свята 2400 грн = 5600 грн.

ЄСВ сплачуватиметься виходячи з нарахованої суми зарплати: 5600 грн х 22% = 1232 грн.

Посадовий оклад працівника (основне місце роботи) становить 1600 грн на місяць, місяць відпрацьовано повністю. Iндексація його зарплати — 500 грн. Скільки має становити сума доплати до МЗП?

Необхідність урахування індексації до чи після порівняння з мінімальною зарплатою є питанням дискусійним.

Ми перебуваємо на позиції, що за новим законодавством порівнювати із МЗП слід нараховану зарплату вже після нарахування всіх виплат, крім спеціально передбачених законом у ч. 2 ст. 3-1 Закону про оплату праці. Наразі індексація не передбачена законом у числі виплат, що не входять до МЗП. За таких умов нарахована зарплата з урахуванням суми індексації становитиме: 1600 грн + 500 грн = 2100 грн. Сума доплати до МЗП становитиме: 3200 грн – 2100 грн = 1100 грн.

Водночас є й протилежна точка зору, згідно з якою індексація не входить до мінімальної зарплати, адже вона передбачена окремим законом та здійснюється відповідно до ст. 33 Закону про оплату праці (тобто йдеться, по суті, про те, що індексація взагалі не належить до заробітної плати). Ми не вважаємо цю точку зору правильною, адже традиційно, з урахуванням пп. 2.2.7 Iнструкції зі статистики заробітної плати, індексація входить до складу додаткової заробітної плати. А отже, говорити про те, що індексація не є заробітною платою, не доводиться.

Тому для остаточного вирішення питання щодо включення чи невключення сум індексації до мінімальної зарплати та необхідності відповідної доплати роботодавцям варто дочекатися роз’яснень Мінсоцполітики і надалі, за потреби, відкоригувати нараховані суми.

Посадовий оклад працівника (основне місце роботи) становить 2000 грн, місяць відпрацьовано повністю. Доплата за роботу в нічний час за місяць становить 800 грн. Якою має бути доплата до МЗП?

Доплата за роботу в нічний час не входить до мінімальної зарплати (це передбачено ч. 2 ст. 3-1 Закону про оплату праці), тому вона додається до зарплати лише після порівняння суми нарахованої зарплати із сумою МЗП. Отже, в цьому разі доплата до МЗП становитиме: 3200 грн – 2000 грн = 1200 грн.

Таким чином, сума нарахувань за місяць становитиме:

оклад 2000 грн + доплата до МЗП 1200 грн + доплата за роботу в нічний час 800 грн = 4000 грн.

ЄСВ сплачуватиметься виходячи з нарахованої суми: 4000 грн х 22% = 880 грн.

Посадовий оклад працівника (основне місце роботи) становить 2000 грн на місяць, місяць відпрацьовано повністю. Працівникові також нараховуються щомісячні доплати: за науковий ступінь 15%, за виконання особливо важливої роботи 20%, за високі досягнення в праці 50%. Чи потрібна в цьому разі доплата до мінімальної заробітної плати?

Як зазначалося вище, за новим законодавством порівнювати з МЗП слід нараховану зарплату вже після нарахування всіх виплат, крім спеціально передбачених законом у ч. 2 ст. 3-1 Закону про оплату праці. Усіх наведених доплат у зазначеній нормі закону немає, тому вони не вилучаються з розрахунку. Отже, їх слід спочатку нарахувати, а потім порівняти з МЗП.

Обчислена сума нарахованої зарплати становить: оклад 2000 грн + доплата за наук. ступ. 300 грн + доплата за особ. важл. роб. 400 грн + доплата за вис. досягн. 1000 грн = 3700 грн.

Оскільки нарахована зарплата перевищує розмір МЗП 3200 грн, доплата до МЗП не провадиться.

ЄСВ сплачуватиметься виходячи з нарахованої суми: 3700 грн х 22% = 814 грн.

У місяці відпрацьовано повністю 22 робочі дні. Нарахована зарплата працівника (основне місце роботи) за місяць становить 3300 грн, у т. ч. 1300 грн — оплата за 7 робочих днів відрядження. Чи треба донараховувати доплату до МЗП?

Трудове законодавство на сьогодні передбачає виплату за період відрядження заробітної плати у порядку і на умовах, визначених трудовим договором. Крім того, для цієї оплати встановлено гарантію, згідно з якою вона не може бути нижчою від середнього заробітку. У зв’язку з цим сума оплати за період відрядження враховується як нарахована зарплата для порівняння з розміром МЗП.

Оскільки сума нарахованої зарплати 3300 грн в цьому разі перевищує розмір МЗП 3200 грн, доплата до МЗП не провадиться.

ЄСВ сплачуватиметься виходячи з нарахованої суми: 3300 грн х 22% = 726 грн.

Працівникові (основне місце роботи), що протягом місяця відпрацював 11 із 22 робочих днів, нараховано зарплату 2200 грн. Окрім того, нараховано лікарняні 2700 грн, у т. ч. 1100 — за оплату перших 5 к. д. тимчасової непрацездатності. Чи провадиться доплата до МЗП?

Оплата днів тимчасової непрацездатності — як за рахунок підприємства, так і допомоги з тимчасової непрацездатності, — не може розглядатися як заробітна плата з метою забезпечення права на МЗП.

Відповідно до ч. 5 ст. 3-1 Закону про оплату праці, МЗП при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Отже, нараховану зарплату в сумі 2200 грн слід порівнювати зі спеціально обчисленим показником — мінімальною зарплатою, взятою пропорційно до відпрацьованої кількості робочих днів:

3200 грн : 22 р. д. х 11 р. д. = 1600 грн.

Оскільки сума нарахованої зарплати за відпрацьовані дні 2200 грн є вищою від цього показника, доплата до МЗП не провадиться.

Щодо сплати ЄСВ з лікарняних, то відповідно до абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ платниками ЄСВ є підприємства, установи, організації, фізособи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Ще з 2016 року згідно з абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ (зі змінами, внесеними згідно із Законом від 24.12.2015 р. №909-VIII) передбачено, що нарахування та сплата ЄСВ за платників, зазначених в абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону (це, зокрема, платники ЄСВ, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами), здійснюються за рахунок держбюджету. Проте порядок такої сплати мав визначити Кабмін, який так на сьогодні цього і не зробив.

На думку автора, підстав для сплати ЄСВ з лікарняних за рахунок ФСС роботодавці і на сьогодні не мають, адже закон прямо визначив, що ці кошти сплачує бюджет, а не роботодавці. Відсутність постанови Кабміну, на наше переконання, не може бути підставою для перекладення передбаченого законом обов’язку держави на бізнес.

У будь-якому разі, якщо роботодавець не сплачує ЄСВ з лікарняних, він не може бути притягнений до відповідальності за несплату цих сум. Це основне правило правопорядку, визначене в ст. 19 Конституції: ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Слід, проте, пам’ятати, що оплата перших 5 днів непрацездатності не є допомогою по тимчасовій непрацездатності. Тому на оплату перших 5 днів лікарняного треба нараховувати ЄСВ за ставкою 22%, а для інвалідів — за ставкою 8,41% або 5,3% чи 5,5%, і сплачувати такий ЄСВ доведеться роботодавцю за власний кошт.

Утім, більшість спеціалістів убачають за потрібне все-таки сплачувати ЄСВ з лікарняних на загальних засадах до прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів.

Сума ЄСВ у розглянутому випадку визначатиметься виходячи зі суми нарахованої зарплати та суми оплати за перші 5 к. д. лікарняного: 2200 грн + 1100 грн = 3300 грн.

3300 грн х 22% = 726 грн.

Оскільки база для нарахування ЄСВ перевищує 3200 грн, то доплати сум ЄСВ не провадяться.

Якщо підприємство сплачує ЄСВ зі сум лікарняних за рахунок ФСС, то базою обчислення ЄСВ також є сума лікарняних за рахунок ФСС: 2750 – 1100 грн = 1650 грн.

1650 грн х 22% = 363 грн.

У такому разі сума ЄСВ до сплати з доходу працівника становитиме: 726 грн + 363 грн = 1089 грн.

Працівник (основне місце роботи) відпрацював 11 із 22 робочих днів, і за відпрацьовані дні йому нараховано 1500 грн. Як визначити доплату до МЗП, якщо працівник решту днів перебував на лікарняному (листок ще не надано)?

Розрахунок пропорційної МЗП, з якою треба порівнювати нараховану зарплату в цьому разі, наведено у попередньому запитанні. При відпрацьованих 11 р. д. із 22 р. д. цей показник становить 1600 грн.

При невиконанні місячної норми праці (тобто при неповному відпрацьованому місяці) порівнювати нараховану зарплату слід саме з цим показником, а не з повним розміром МЗП 3200 грн.

Відповідно сума доплати до МЗП у цьому разі становитиме: 1600 грн – 1500 грн = 100 грн.

Сума нарахувань заробітної плати за місяць становитиме: зарплата 1500 грн + доплата до МЗП 100 грн = 1600 грн.

У листі від 14.02.2015 р. №4979/7/99-99-17-03-01-17 ДФС для випадку, коли початок і закінчення лікарняного припадають на різні місяці, зазначала, що в місяці початку лікарняного ЄСВ нараховується виходячи із зарплати за фактично відпрацьований час, бо загальна сума доходу ще не є відомою. Якщо ж після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності стосуються того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше ніж мінімальний розмір, то сума ЄСВ розраховується із МЗП.

Виходячи з такого підходу ЄСВ у місяці початку лікарняного нараховується зі суми 1600 грн: 1600 грн х 22% = 352 грн.

Коли надалі (при наданні лікарняного листка) будуть нараховані суми лікарняних, підприємству доведеться здійснити відповідні коригування.

Як зазначалося вище, на суми оплати перших 5 днів непрацездатності ЄСВ нараховується, а на лікарняні за рахунок ЄСВ (допомогу з тимчасової непрацездатності) — має сплачуватися за рахунок Держбюджету (див. у попередньому запитанні).

Працівник (основне місце роботи) відпрацював 15 із 22 робочих днів, і за відпрацьовані дні йому нараховано 1700 грн. Як визначити доплату до МЗП, якщо працівник решту днів був у відпустці за власний рахунок?

При відпрацьованих 15 р. д. із 22 р. д. пропорційний розмір МЗП для працівника становить 3200 грн : 22 р. д. х 15 р. д. = 2181,82 грн.

Відповідно сума доплати до МЗП у цьому разі становитиме: 2181,82 грн – 1700 грн = 481,82 грн.

Сума нарахованої зарплати за місяць становитиме: зарплата 1700 грн + доплата до МЗП 481,82 грн = 2181,82 грн.

Якщо працівник перебував у відпустці за власний рахунок і сума 2181,82 грн — це весь його нарахований дохід за місяць, базою для нарахування ЄСВ у цьому разі буде розмір МЗП (3200 грн). Нарахування ЄСВ: 3200 грн х 22% = 704 грн.

Працівник працює на 1,5 ставки кухаря з посадовим окладом 1700 грн. За повністю відпрацьований місяць йому нараховано зарплату в сумі 2550 грн (1700 грн + 850 грн). Скільки має становити доплата до МЗП? А якщо йдеться про роботу на різних посадах (на посаді кухаря на 1 ставку, на посаді бармена на 0,5 ставки)?

Робота на 1,5 ставки на одній посаді, по суті, означає, що працівник працює на одній посаді (посаді кухаря) на 1 ставку та на цьому самому підприємстві на 0,5 ставки (неповний робочий час) на аналогічній посаді (посада кухаря). Тому ця ситуація з погляду оплати праці нічим не відрізняється від іншої ситуації, коли суміщається на 0,5 ст. інша посада (посада бармена). Мінімальна зарплата є державною соціальною гарантією при виконанні норми праці. Оскільки йдеться про дві посади, відповідна норма збільшується, а отже, збільшується і мінімальна державна гарантія.

Відповідно до наведеної умови, працівникові нараховано 1700 грн (на ставку) на одній посаді та 850 грн (на 0,5 ставки) на іншій посаді.

Виходячи з цього, оскільки працівник виконав норми виробітку на першій посаді, на ній йому має бути здійснена доплата до розміру мінімальної зарплати в сумі: 3200 – 1700 = 1500 грн.

Відповідно, на другій посаді (на якій він працює на 0,5 ставки), з урахуванням ст. 3-1 Закону про оплату праці, працівникові має бути нарахована доплата до мінімуму, що діє, виходячи з 0,5 МЗП. Тобто для другої посади доплата становитиме: 3200 грн х 0,5 – 850 грн = 750 грн.

Отже, сума нарахованої зарплати становитиме: з/п на 1-й посаді 1700 грн + доплата до МЗП на 1-й посаді 1500 грн + з/п на 2-й посаді 850 грн + доплата до МЗП на 2-й посаді 750 грн = 4800 грн. ЄСВ в цьому випадку сплачуватиметься з фактично нарахованої суми заробітної плати: 4800 грн х 22% = 1056 грн.

Нормативна база

• КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
• Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
• Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
• Iнструкція зі статистики заробітної плати — Iнструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.
• Єдина тарифна сітка — Єдина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, додаток 1 до постанови КМУ від 30.08.2002 р. №1298 (у редакції постанови КМУ від 22.08.2005 р. №790).

Олексій КРАВЧУК, д. ю. н., доцент, аудитор