Додаток ВП: виправлення помилок із податку на прибуток поточною декларацією

Лютий 3, 2017 0 By admin

Перед поданням декларації з податку на прибуток трапляється виявлення помилок у попередніх звітних періодах. Аби їх позбутися, є 2 шляхи: виправити помилку за допомогою поточної декларації або ж подати уточнюючу декларацію. Нині поговоримо про особливості виправлення саме за допомогою поточної декларації із заповненням додатка ВП

Правила виправлення помилок за допомогою поточної декларації

Правило 1. За допомогою поточної декларації можна виправити будь-яку кількість помилок із податку на прибуток одного звітного періоду. Звісно, доречно зважати на строк давності помилки (п. 50.1 ПКУ). Адже якщо податківці до неї вже «дістатися» не зможуть (див. п. 114.1 ПКУ), постає резонне питання: чи варто її виправляти?

Нагадаємо: податківці вправі самостійно визначити суму зобов’язань платника у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095-го дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (якщо надана пізніше  — за днем її фактичного подання) та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ПКУ). У разі якщо протягом зазначеного строку контролери не визначали суми зобов’язань, платник вільний від такого зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному чи судовому порядку (п. 102.1 ПКУ). Одначе якщо цей період уже виправлявся платником за допомогою уточнюючого розрахунку (декларації) — строк рахують від дати подання декларації з виправленнями (абз. 2 п. 102.1 ПКУ). Окрім того, податківці можуть нарахувати податкове зобов’язання, незважаючи на строк давності, якщо (п. 102.2 ПКУ):

  • не було подано податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання;
  • посадову особу платника засуджено за ухилення від сплати зазначеного зобов’язання чи в кримінальній справі винесено рішення про її закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Тож візьміть це до уваги.

Заборонено лише виправляти помилки під час документальної планової та позапланової перевірок  — не можна подавати уточнюючий розрахунок до поданих раніше декларацій (п. 50.2 ПКУ).

Чи можна виправити помилку, яка пов’язана із заниженням витрат, якщо строк у 1095 днів уже минув? Вважаємо, що можна, адже заборони позбутися такої давньої помилки немає. Якщо уважно пригледітися до п. 50.1 ПКУ, то він говорить лише про обов’язок виправити помилки в разі їх виявлення, якщо строк давності за ними не минув. А ось про ті помилки, котрі опинилися вже поза строками давності, — нічого не говорить (тобто — не зобов’язує, однак і не забороняє). Щоправда, схоже, податківці іншої думки. З висновку листа ДПСУ від 23.05.2012 р. № 8803/6/15-1415 випливає, що витратну помилку, за якою минув строк давності (спливло 1095 днів із періоду її допущення), виправляти вже не можна.

Правило 2. За допомогою поточної декларації можна виправити помилки ОДНОГО звітного періоду. Пояснюється це тим, що до декларації з податку на прибуток фактично можна долучити лише один додаток ВП, тому й тільки один звітний період вдасться виправити. Якщо є потреба виправити декілька звітних періодів — доведеться подавати уточнюючі декларації, а не виправляти за допомогою поточної декларації.

Правило 3. Під час виправлення помилок із допомогою поточної декларації заповнюють додаток ВП «Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и)1». У декларації, своєю чергою, у полі для відміток, які додатки подаються, ставлять позначку «+» у комірку ВП .

Правило 4. Виправляючи помилки поточного року (скажімо, I кварталу) за допомогою поточної декларації, без додатка ВП не обійтися.

Це правило ми недарма винесли окремо. Адже, зважаючи на те що декларацію заповнюють наростаючим підсумком, може виникнути бажання не фіксувати помилку в додатку. Та якщо в підприємства була помилка в окремому періоді поточного року, і вона викривила суму податку на прибуток за підсумками такого періоду (скажімо, 3-х кварталів), то доречно саме за допомогою додатка ВП позбуватися її.

Правило 5. Додаток ВП заповнюють так, ніби помилки періоду, що виправляється, не було. Тобто це фактично правильно заповнена декларація за період, коли була допущена помилка(и), якої зараз позбуваються.

Фактично додаток ВП складається з 2-х таблиць:

  • Таблиця 1. Урахування помилки(ок)  у звітному (податковому) періоді, наступному за періодом, за який виявлено помилку. У ній якраз і наводяться правильні дані періоду, який виправляється.
  • Таблиця 2. Результати виправлення помилок(ки). Назва говорить сама за себе — відображають результати помилки.

Згідно з листом ДФСУ від 04.01.2016 р. №102/7/99-99-19-02-01-17 щодо виправлення помилок, мовиться таке.

У разі самостійного виправлення помилок у деклараціях за звітні (податкові) періоди до 01.01.2015 р. заповнюються показники таблиці 2 додатка ВП, а в рядках таблиці 1 додатка ВП проставляються прочерки. Про зазначене нам указує примітка «10» у додатку ВП.

Крім того, для самостійного виправлення помилок за новою формою за звітні (податкові) періоди до 01.01.2015 р. платники мають подати Доповнення до податкової декларації, яке може бути складено за довільною формою та використовуватиметься контролюючим органом при аналізі показників такої декларації. У такому разі платник зазначає про цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації, а доповнення до декларації вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації.

Правило 6. У разі виявлення заниження податкового зобов’язання платник нараховує самоштраф — 5% від суми недоплати (п. 50.1 ПКУ).

Нагадаємо: за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій із податку на прибуток підприємств і повноти його сплати не застосовуються (п. 31 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ). Тож під час заниження податку на прибуток за 2015 рік штраф не загрожує як при донарахуванні контролерами, так і при самостійному виправленні помилки. Про це говорять і податківці в категорії 102.25 системи «ЗІР» (відповідь на запитання «Чи повинен платник податку на прибуток при самостійному виправленні помилок нараховувати штрафні санкції та пеню на занижену суму податкового зобов’язання з податку на прибуток за звітні (податкові) періоди 2015 року, якщо виправлення здійснюються після граничного терміну подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, але до граничного терміну сплати податку/після граничного терміну сплати податку?»).

Звернімо увагу

Наявність переплати за особовим рахунком платника (за інтегрованою карткою) не рятує від штрафних санкцій за заниження податкових зобов’язань (зокрема й самоштрафу в разі виправлення помилок). Це слідує з п.п. 50.1, 57.1 ПКУ.

Недоплата — це заниження податкового зобов’язання звітного періоду. Підтверджує це п. 120.2, пп. 39.5.5.4 ПКУ.

Тобто це різниця між податковими зобов’язаннями звітного періоду, коли помилки немає, і помилковими податковими зобов’язаннями. Наприклад, після виправлення помилки податок на прибуток за 2015 рік становив 60 000 грн, а в декларації за 2015 рік було задекларовано 50 000 грн (у рядках 19 та 17). Виходить, було занижено податок на прибуток на 10 000 грн.

Правило 7. Недоплату й штраф сплачують одночасно з податковими зобов’язаннями поточного звітного періоду.

Такі правила прописані в пп. «б» п. 50.1 ПКУ, у якому зазначено про заниження так:

«відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку».

Правило 8. За наявності недоплати платник самостійно нараховує пеню (пп. 129.1.3 ПКУ).

Декілька слів про правила її нарахування. Адже в разі виправлення з допомогою поточної декларації розрахунок пені має власну особливість у силу того, що слід спрогнозувати, коли ж підприємство перерахує недоплату.

Розпочинають нараховувати пеню при самостійному донарахуванні податкових зобов’язань платником, — після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (пп. 129.1.3 ПКУ). Закінчують — на дату сплати занижених податкових зобов’язань (чи проведення зустрічних взаєморозрахунків) (п. 129.3 ПКУ).

Пеню обчислюють при самостійному донарахуванні податкових зобов’язань від суми заниження податку за кожен календарний день прострочення в її сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожен такий день.

А ось строків для сплати пені ПКУ не встановлено. Та вважати це рятівним колом для її несплати не можна. Радимо сплатити її разом із недоплатою та самоштрафом до бюджету.

Правило 9. Слід проаналізувати, чи не вплинула помилка на результати наступних періодів. Наприклад, якщо було занижено суму збитку, найімовірніше, що неправильна сума збитку була перенесена й у наступний період. Або ж, якщо було занижено податкове зобов’язання, можливо, неправильно розраховано суму авансових внесків (при розрахунку авансових внесків із податку на прибуток треба виходити з правильних даних податку на прибуток, нарахованого до сплати за звітний рік) (див. лист ДПСУ від 03.10.2012 р. № 4975/0/71-12/15-1217). Або ж, скажімо, через помилку в оподатковуваному прибутку неправильно визначено суму 4% ліміту, у межах якого наступного року можна відобразити витрати на подарунки неприбутковим установам тощо.

У разі якщо помилка позначилася й на наступних звітних періодах, доведеться виправити і їх.

Заповнення додатка ВП

Шапка додатка ВП

У разі заповнення додатка ВП декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої  затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897, проставляють відмітку, до якої декларації — звітної чи звітної нової, подається додаток.

Зверніть увагу

У шапці додатка ВП фіксують 2 звітні періоди:

  • у полі 1 —  звітний період за який подають декларацію (він ідентичний полю 2 шапки самої декларації);
  • у полі 2 — період, який виправляється, тобто уточнюється  (він відповідає полю 3 шапки самої декларації).

Таблиця 1

Її рядки один в один такі ж, як і декларація з податку на прибуток підприємства. І заповнюють їх за звітний період, який виправляється (тобто в якому виявили помилку), так, ніби не було помилки — тобто з правильними даними.

Якщо помилка періодів до 2015 року — таблиця 1 не заповнюється — у ній проставляються прочерки, буде заповнена лише таблиця 2. Про це говорять виноска 10 до додатка ВП і лист ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17.

У разі заповнення додатка ВП беруть ту ставку податку, яка діяла на момент, коли припустилися помилки, котру виправляють.

Таблиця 2

Це результативні рядки, у яких показують завищення чи заниження податкових зобов’язань періоду, котрий виправляють, самоштраф і пеню (у разі їх нарахування).

Тут фіксують дельту між податковими зобов’язаннями помилкової декларації та правильної за період, який виправляють за допомогою додатка ВП — у рядку 27 додатка ВП. При цьому збільшення  податкового зобов’язання (тобто занижене податкове зобов’язання) фіксують як позитивне значення, а ось суму завищення податкових зобов’язань — із мінусом.

Суму самоштрафу відображають у рядку 29 додатка ВП, а пеню, нараховану за ст. 129 ПКУ, — у рядку 30. Щодо пені зазначимо — у формі декларації є відсил до пп. 129.1.2 ПКУ, на після змін, унесених у ПКУ Законом від 21.12.2016 р. № 1797-VІІІ, пеню рахують при самовиправленні на підставі пп. 129.1.3 ПКУ.

Якщо помилка була в сумі податку з доходів нерезидентів чи в авансових внесках — для них передбачені окремі рядки в таблиці 2 для фіксації саме різниці  між помилковими даними та правильними.

Заповнення поточної декларації

Результативні рядки

У рядки 27–39 декларації переносять значення з відповідних рядків додатка ВП.

Основна частина декларації

Її заповнюють стандартно — із  правильними даними періоду, за який складають поточну декларацію (тобто в рядках 1–25 правильні суми за даними звітного періоду).

Нюанс може виникнути, лише якщо додаток ВП заповнювали для виправлення помилки звітного періоду поточного  року — скажімо, 3-квартальну декларацію за 2016 рік виправляли. Тоді питання — яку суму фіксувати в рядку 18 — дані попереднього звітного періоду.

На жаль, прямих відповідей немає. Порядку ж заповнення декларації Мінфін не приймав, тож підказок шукати ніде.

Вважаємо, логічно під час виправлення помилок ПОТОЧНОГО (підкреслимо — саме поточного, а не попередніх) року вже правильні суми зазначати в основній частині декларації, тобто з урахуванням виправлень, проведених у додатку ВП. Відповідно, і рядок 18 записати треба вже з урахуванням уточнень.

Коли ж помилка минулорічна, вона в основній частині не пройде (у рядках 1–26 поточної декларації). Такі помилки пройдуть лиш у результативних рядках 27–39, й основну частину не зачеплять.

Нехай ваші декларації будуть безпомилковими!

Галина МОРОЗОВСЬКА,

експерт з оподаткування й обліку