Додаткова соціальна відпустка на дітей у разі звільнення компенсується
(коментар до листа Мінсоцполітики від 20.09.2013 р. № 807/13/155-13)
Про те, що за всі невикористані дні додаткової відпустки на дітей у разі звільнення працівника виплачується грошова компенсація відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), Мінсоцполітики повідомляло вже неодноразово (див. лист Мінсоцполітики від 20.10.2011 р. № 307/13/133-11).
Причому додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, є соціальною відпусткою та не належить до виду щорічних відпусток (ст. 4 Закону про відпустки). А тому вона надається за календарний рік, а не за відпрацьований час. Тобто така відпустка надається повною тривалістю в будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу й дати народження дитини — до чи після.
Зверніть увагу!
У разі якщо працівник через якісь причини не скористався своїм правом на таку відпустку в році досягнення дитиною певного віку або ж за декілька попередніх років, він усе одно має право на її отримання. А під час звільнення йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток. Адже законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей.
(лист Мінпраці від 22.02.2008 р. № 33/13/116-08)
Окрім того, на думку Мінсоцполітики, викладену в листі від 06.07.2013 р. № 290/13/116-13, норма щодо поділу відпустки на частини поширюється тільки на щорічну основну відпустку та щорічні додаткові відпустки. Якщо йдеться про соціальну додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, то, на відміну від щорічної відпустки, поділу на частини вона не підлягає. Але працівниця, яка має право на соціальну відпустку за двома підставами, може використовувати зазначену відпустку окремо за кожною з них.
Слід також узяти до уваги, що заміна частини відпустки грошовою компенсацією поширюється тільки на щорічні (щорічна основна та щорічні додаткові) відпустки (ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки). Тобто замінити соціальну відпустку, що надається на підставі ст. 19 Закону про відпустки, грошовою компенсацією не можна.
Отже, компенсація за невикористану додаткову відпустку в разі звільнення працівника нараховується виходячи із загальної кількості передбачених законодавством днів відпустки. Тобто якщо в рік звільнення працівник мав право на додаткову відпустку на дітей, але не встиг ним скористатися, компенсація нараховується за всі дні такої відпустки, незалежно від кількості відпрацьованих днів.
Наприклад, якщо працівниця мала право на додаткову відпустку на дітей тривалістю 10 днів, то вона не могла скористатися протягом року лише частиною відпустки або замінити частину відпустки грошовою компенсацією, а тому при звільненні їй повинна бути нарахована компенсація за всі 10 днів додаткової відпустки на дітей.
За кожним видом відпусток, які підлягають компенсації в разі звільнення, розрахунок невикористаних днів проводиться окремо (див. лист Мінсоцполітики від 24.06.2011 р. № 208/13/116-11).
Окрім цього, Мінсоцполітики наголошує, що в разі звільнення працівника у зв’язку з переведенням на інше підприємство грошова компенсація за додаткову відпустку на дітей виплачується при звільненні й не перераховується за бажанням працівника на рахунок підприємства, куди він переводиться. Отже, нове підприємство за рік, у якому перевівся працівник, який має право на додаткову відпустку на дітей, не повинно надавати таку відпустку, оскільки вона або вже використана, або компенсована працівнику на попередньому місці роботи.
Олена ТКАЧЕНКО,
провідний бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»
Джерело: «Інтерактивна бухгалтерія»