Держпраці про запровадження роботодавцями скороченого та неповного робочого часу

Серпень 29, 2016 0 By admin

Управління Держпраці в Миколаївській області на своєму офіційному веб-сайті розглянуло нюанси щодо скороченого та неповного робочого часу.

Поряд зі звичайною тривалістю (норма тривалості робочого часу працівників — 40 годин на тиждень) робочого часу існує 2 категорії випадків, коли працівникові встановлено меншу тривалість робочого часу:

  • скорочений робочий час (ст. 51 КЗпПУ) — це режим робочого часу, коли працівникам має бути встановлена менша норма робочого часу, але оплата праці проводиться як при повній тривалості робочого часу;
  • неповний робочий час (ст. 56 КЗпПУ) — режим робочого часу, установлюється за угодою між працівником і роботодавцем, може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці при цьому провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

В обох випадках працівники трудяться менше норми, але різниця — в оплаті.

Ініціювання запровадження неповного робочого часу адміністрацією підприємства (роботодавцем) є зміною істотних умов праці. У такому випадку працівник повинен бути повідомлений про це не пізніше ніж за 2 місяці. Якщо працівник не погоджується із запровадженням такого режиму роботи, трудовий договір припиняється на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП. У разі припинення трудового договору із цієї підстави працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Запровадження неповного робочого часу за ініціативою працівника запроваджується з дати й на час, указані в заяві.

У випадку коли при укладанні трудового договору існує умова запровадження неповного робочого часу, цей факт обов’язково прописується в наказі про прийом на роботу, із яким слід ознайомити працівника.