Cкладання протоколу про адмінправопорушення: що потрібно знати
Як відомо, порушення податкового та валютного законодавства, виявлене під час перевірок, що проводяться органами Міністерства доходів та зборів, закінчується не лише застосуванням фінансових санкцій, але й складанням протоколів про адміністративні порушення за статтями, які відносяться до компетенції податківців. Про які важливі нюанси таких документів варто знати?
Згідно з п. 111.1. Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова (111.1.1.), адміністративна (111.1.2.), кримінальна (111.1.3.).
Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X (далі – КУпАП) протокол складається про вчинення адміністративного правопорушення уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУаАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 255 КУпАП уповноважені посадові особи органів державної податкової служби мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення за статтями 512, 1551, 1631 – 1634, 163 12, 164, 1772 КУпАП. Частиною другою ст. 255 КУпАП також передбачено, що уповноважені особи органів державної податкової служби у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів державної податкової служби, відповідно до статті 2342 КУпАП мають право складати протоколи про правопорушення за статтями 1641, 1666 КУпАП.
Також пп. 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 ПКУ визначено, що контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків – фізичних осіб та посадових осіб платників податків – юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, що притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушення заподіяло матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Також відповідно до вимог ПКУ органам доходів і зборів надано право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення складається працівниками органів Міністерства доходів і зборів України у момент виявлення правопорушення. Також ми звикли, що такі протоколи розглядаються лише в судовому порядку. Однак нагадаємо: відповідно до ст. 2342 КУпАП керівником або заступником керівника органу доходів і зборів України розглядаються справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 1641 КУпАП), порушенням порядку подання фінансової звітності та веденням бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (стаття 1666 КУпАП). Від імені органів доходів і зборів України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник (заступник керівника згідно з розподілом обов’язків) відповідного органу доходів і зборів України.
Джерело: АФ «Де Візу»