Чи має право сумісник на додаткову відпустку за особливий характер праці
(коментар до листа Мінсоцполітики від 28.08.2013 р. № 116/13/32-13)
За роз’ясненнями з листа, працівники, які трудяться на умовах неповного робочого часу, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Це випливає з ч. 3 ст. 56 КзПП України, яка вказує, що робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Мінсоцполітики ж у листі розглядає сумісництво як різновид роботи на умовах неповного робочого часу.
У коментованому листі йдеться про щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тренера-викладача, яку надають за Списком1 тривалістю до 18 к. дн. Розглядається випадок, коли він працює на 0,5 ставки.
1 Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затверджений постановою КМУ від 17.11.1997 р. № 1290. Тренерів-викладачів включено до поз. 35 розділу XVI.
Проте майже всі підприємства, установи, організації зіштовхуються із запитанням: чи мають право працівники, які працюють на півставки, на додаткову щорічну відпустку за особливий характер праці (далі — особлива відпустка) та як розрахувати кількість днів належної їм відпустки?
Визначаючи право працівника на таку особливу відпустку слід врахувати, що до стажу роботи, що дає право на неї, зараховують час:
• роботи в шкідливих і важких умовах праці та з особливим характером роботи, якщо працівник трудився в таких умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників певної професії або посади;
• щорічних основних і додаткових відпусток (за шкідливі й важкі умови та за особливий характер праці);
• роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу.
До стажу для особливих відпусток не зараховують період, протягом якого працівник був на лікарняному, у відпустці без збереження зарплати, у навчальній відпустці, виконував громадські обов’язки, а також робочі дні, коли він працював менше половини робочого дня.
Із огляду на викладене вище, Мінсоцполітики доходить висновку, що працівники, які працюють на півставки (відпрацьовуючи щодня половину норми робочого часу), не мають права на зазначену додаткову відпустку. Як аргумент, міністерство наводить те, що працівники з таким режимом роботи з об’єктивних причин не можуть бути зайняті половину робочого дня на роботі з особливим характером праці. Можливо, мається на увазі те, що потрібен певний час для підготовки до роботи, а також бувають технологічні та інші перерви під час робочого процесу. Таке справді може мати місце, але далеко не завжди. Саме тому роботодавці мають щодня вести облік тривалості роботи в особливих умовах (у журналі чи в табелі).
Мінпраці також вказує: визначаючи кількість днів розрахункового періоду, з нього виключають не лише святкові та неробочі дні, а й робочі дні, протягом яких працівник не працював під час скороченого робочого тижня (див. лист від 12.03.2007 р. № 66/06/186-07). Розглянемо зазначене вище на прикладах.
Ситуація 1
Тренер-викладач працює за сумісництвом у спортшколі по 2 години щодня (при шестиденному робочому тижні). Чи має він право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці?
Враховуючи, що для тренера-викладача норма навчально-тренувальної роботи — 24 години на тиждень, то денна норма робочого часу — 4 години, а половина відповідно — 2 години. Оскільки йдеться про години саме навчально-тренувальної роботи, звісно, що час підготовки до занять сюди не включається.
Тому тренер-викладач, який працює за сумісництвом на 0,5 ставки, має право на додаткову відпустку за особливий характер праці, але його зайнятість у таких умовах (не менше половини денної норми) має бути підтверджена відповідними обліковими даними.
Докладніше про особливості визначення стажу для щорічних додаткових відпусток та розрахунок кількості днів належної відпустки — у матеріалі «Щорічні додаткові відпустки: кому, коли та як надають» .
Ситуація 2
Тренер-викладач працює на умовах неповного робочого часу (при п’ятиденному робочому тижні) на півставки (із навантаженням — 12 годин на тиждень). За розкладом занять навантаження з навчально-тренувальної роботи він відпрацьовує в понеділок, середу та п’ятницю — по 4 години щодня.
З 1 серпня 2013 року він бере додаткову відпустку за особливий характер праці (за колдоговором її тривалість — 18 к. дн.). З 11 по 22 березня 2013 року він хворів, а з 10 по 19червня 2013 року брав додаткову відпустку на дітей. Щорічні основну та додаткову відпустки він відгуляв в червні – липні 2012 року.
Розрахунковий період: серпень 2012 р. – липень 2013 р. Зважаючи, що половина тривалості робочого дня для тренера – 2 год (24 год: 6 р. дн. : 2), то всі робочі дні, протягом яких він працював, зараховують до стажу для відпустки.
Крок 1. Користуючись даними з обліку фактичної зайнятості в таких умовах, підсумовуємо кількість робочих днів, коли тренер-викладач не працював. Припустімо, підсумувавши їх, отримали 97 р. дн. Незважаючи на те, що стаж для відпусток визначають у календарних днях, цю цифру визначають у робочих.
Крок 2. Із розрахункового періоду відраховуємо кількість вихідних і неробочих днів (10 к. дн.), фактично невідпрацьованих робочих днів (97 р. дн.) та періоди хвороби й відпустки на дітей (12 к. дн.+ 10к . дн.), отримуємо 236 к. дн. (365 к. дн. – 10 к. дн.?- 97 р. дн.?- 22 к. дн.).
Крок 3. Кількість днів додаткової відпустки за особливий характер праці становитиме: (18 к. дн.: 355 к. дн.) х 236 к. дн. = 11,97, а з округленням — 12 к. дн.
Як видно з наведених прикладів, умови роботи (сумісництво, неповний робочий день або тиждень) не стануть на перешкоді для надання додаткової відпустки за особливий характер праці (за дотримання певних умов).
Тож підставою для визначення стажу для щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці будуть дані обліку про роботу в таких умовах, а право на таку відпустку дає зайнятість в зазначених умовах (документально підтверджена даними журналу чи табелю обліку робочого часу) не менше половини денної норми робочого часу, встановленої для такої категорії працівників.
Світлана ЛІСТРОВА,
шеф-редактор
газети «Інтерактивна бухгалтерія»