Чи потрібно єдинникам сплачувати податок за землю під нерухомість, яка передана в оренду
Наше підприємство сплачує єдиний податок у третій групі. Один зі своїх магазинів ми здали в оренду. Чи правильною є позиція податківців вони кажуть, що пільга із земподатку за ділянку під магазином у нас і не працює, і наполягають на сплаті цього податку?
ВІДПОВІДЬ: Вважаємо, за ділянку,яка знаходиться під приміщенням, переданим в оренду, єдинники третьої групи не повинні платити земподаток. Пояснимо детальніше.
Почнемо з думки податківців. Її озвучено в роз’ясненні, опублікованому в підкатегорїі 112.01 ЗІР. У ньому фахівці ДФСУ посилаючись на ч. 1 ст. 797 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ), наполягають на тому, що в договорах оренди будівель (споруд, їх частин) єдинники зобов’язані прописувати розмір плати за користування земділянкою, на якій розташована відповідна нерухомість. А якщо таку плату окремо не виділено, то, на думку фіскалів земельну ділянку потрібно вважати такою, що не використовується в господарській діяльності.Тому, мовляв за таку ділянку єдиннику й потрібно вносити земподаток на загальних підставах. Ми з такою думкою не згодні, і ось із яких причин.
Підпункт 4 п. 297.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) звільняє юросіб-єдинників третьої групи від обов’язку нарахування, сплати і подання звітності із земельного податку за ділянки, що використовуються для здійснення госпдіяльності. При цьому під госпоподарскою діяльністью розуміють діяльність особи, пов’язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на одержання прибутку, яку вона здійснює самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи а також через будь-яку особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення й агентськими договорами (пп. 14.1.36 ПКУ).
Приміримо ситуацію, описану в запитанні до наведеного визначення терміна “госпдіяль ність” і ось що ми одержимо. Як відомо, з правом найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачу (орендарю) надають право користування земділянкою, на якій вони знаходяться, і ділянкою, прилеглою до будівлі або споруди в розмірі, необхідному для досягнення мети найму (ч. 1 ст. 796 ЦКУ). При цьому в договорі оренди сторони можуть визначити розмір земділянки, яка передається наймачу. Якщо розмір такої ділянки в договорі не визначений, то вважають, що до наймача перейшло право користування всією земділянкою, якою володів наймодавець (ч. 2 ст. 796 ЦКУ).
Таким чином, землю під магазином єдинник використовує в діяльності, пов’язаній із наданням в оренду нерухомого майна, навіть у випадку, якшо розмір плати за користування земділянкою під будівлею (спорудою або їх частиною) у договорі оренди окремо не визначено. Тобто орендна плата за споруду начебто складається з двох частин: плати за користування будівлею (іншою капітальною спорудою,їх частиною) і плати за користування земділянкою, на якій вона розташована.
До того ж згідно з пп. 14.1.203 ПКУ надання майна в оренду — продаж результатів робіт (послуг). Якщо така самостійна діяльність спрямована на одержання прибутку (орендної плати), її слід вважати господарською.
Якщо так, то земділянку, яка знаходиться під приміщенням, переданим в оренду, слід визнати використовуваною в госпдіяльності орендодавця — єдинника третьої групи. Із цієї причини податок на землю за таку ділянку, посилаючись на пп. 4 п. 297.1 ПКУ єдиннику можна не платити.
На завершення виділимо ще один важливий момент. В Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом ДПСУ від 23.11.2012 р. № 1051, податківці мовили проте, чи потрібно сплачувати земельний податок єдинникам-фізособам, які здають в оренду нерухомість. Відповідь була негативна. При цьому податкове відомство висловлювало думку, аналогічну до нашої, і наводило подібні аргументи. Сподіватимемося, що податківці на місцях поширюватимуть сказане в цій консультації і на юросіб-єдинників. Адже умови для звільнення від земподатку в них на один лад.