Чи можна виплачувати зарплату в іноземній валюті?
Підприємство планує взяти в штат іноземного фахівця. Чи можна йому за роботу виплачувати іноземну валюту? Якими нормативними документами це регулюється?
Перш за все, відзначимо, що працевлаштування іноземних громадян в Україні має бути офіційним. Для цього підприємству-роботодавцю необхідно отримати спеціальний дозвіл відповідно до Порядку видачі, продовження строку та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженим постановою КМУ від 08.04.2009 р. № 322.
Слід пам’ятати, що умови праці іноземців не повинні бути гіршими, ніж для громадян України. Тобто розмір заробітної плати визначається за умовами контракту між українським роботодавцем та іноземним працівником і не може бути нижче, ніж у його українських колег по роботі.
У пп. 5.1 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 30.05.2007 р. № 200 (далі – Правила № 200) зазначено, що юрособи-резиденти та іноземні представництва можуть використовувати іноземну валюту з поточних рахунків для оплати праці , виплати премій і призів працівникам-нерезидентам, які працюють в Україні за контрактом.
Причому для виплати заробітної плати в інвалюті підприємство може зняти необхідну суму зі свого поточного валютного рахунку або ж купити через уповноважений банк. За бажанням іноземних працівників виплати за виконання ними трудових обов’язків можна проводити і в гривнях.
Відповідно до пп. 8.14 Правил № 200 готівкова інвалюта, яку отримали резиденти-юрособи та іноземні представництва з власних поточних рахунків, відкритих в уповноважених банках, використовується виключно на цілі отримання. І хоча Правилами № 200 обов’язковість подання розрахунку такої суми не встановлена, підприємству все ж необхідно представляти в банк заявку із зазначенням мети одержання і необхідної суми інвалюти для виплати зарплати.
У Правилах № 200 не йдеться про те, протягом якого часу підприємство може зберігати в касі інвалюту, одержану для виплати заробітної плати. Тому можна припустити наступне: за аналогією з пп. 2.10 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженому постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі – Положення № 637) підприємство вправі зберігати в касі таку готівкову інвалюту понад встановлений ліміт протягом трьох робочих днів, включаючи день отримання інвалюти в банку. У разі виплати працівникам відокремлених підрозділів підприємства залізничного транспорту та морських портів – протягом п’яти робочих днів.
У пп. 2.10 Положення № 637 також зазначено, що сума інвалюти, не використана на заявлені при її отриманні цілі, підлягає поверненню в банк не пізніше наступного робочого дня банку або може залишатися в касі в межах ліміту каси, встановленого для підприємства.
Також у цьому підпункті зазначено, що підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, яка вказана в переданих до каси відомостях на виплату грошей.
Згідно з пп. 8.11 Правил № 200 ліміт залишків інвалюти в касі підприємств, яким дозволяється використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу, встановлює уповноважений банк. При здійсненні розрахунку ліміту каси не враховуються кошти, призначені для видачі зарплати нерезидентам і авансу працівникам, відрядженим за кордон.
Олена Рижикова
За матеріалами «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН»
Слід пам’ятати, що умови праці іноземців не повинні бути гіршими, ніж для громадян України. Тобто розмір заробітної плати визначається за умовами контракту між українським роботодавцем та іноземним працівником і не може бути нижче, ніж у його українських колег по роботі.
У пп. 5.1 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 30.05.2007 р. № 200 (далі – Правила № 200) зазначено, що юрособи-резиденти та іноземні представництва можуть використовувати іноземну валюту з поточних рахунків для оплати праці , виплати премій і призів працівникам-нерезидентам, які працюють в Україні за контрактом.
Причому для виплати заробітної плати в інвалюті підприємство може зняти необхідну суму зі свого поточного валютного рахунку або ж купити через уповноважений банк. За бажанням іноземних працівників виплати за виконання ними трудових обов’язків можна проводити і в гривнях.
Відповідно до пп. 8.14 Правил № 200 готівкова інвалюта, яку отримали резиденти-юрособи та іноземні представництва з власних поточних рахунків, відкритих в уповноважених банках, використовується виключно на цілі отримання. І хоча Правилами № 200 обов’язковість подання розрахунку такої суми не встановлена, підприємству все ж необхідно представляти в банк заявку із зазначенням мети одержання і необхідної суми інвалюти для виплати зарплати.
У Правилах № 200 не йдеться про те, протягом якого часу підприємство може зберігати в касі інвалюту, одержану для виплати заробітної плати. Тому можна припустити наступне: за аналогією з пп. 2.10 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженому постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі – Положення № 637) підприємство вправі зберігати в касі таку готівкову інвалюту понад встановлений ліміт протягом трьох робочих днів, включаючи день отримання інвалюти в банку. У разі виплати працівникам відокремлених підрозділів підприємства залізничного транспорту та морських портів – протягом п’яти робочих днів.
У пп. 2.10 Положення № 637 також зазначено, що сума інвалюти, не використана на заявлені при її отриманні цілі, підлягає поверненню в банк не пізніше наступного робочого дня банку або може залишатися в касі в межах ліміту каси, встановленого для підприємства.
Також у цьому підпункті зазначено, що підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, яка вказана в переданих до каси відомостях на виплату грошей.
Згідно з пп. 8.11 Правил № 200 ліміт залишків інвалюти в касі підприємств, яким дозволяється використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу, встановлює уповноважений банк. При здійсненні розрахунку ліміту каси не враховуються кошти, призначені для видачі зарплати нерезидентам і авансу працівникам, відрядженим за кордон.
Олена Рижикова
За матеріалами «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН»
Джерело: HR-Ліга