Чи можна відмовитись від договору про надання телекомунікаційних послуг?

Грудень 25, 2014 0 By admin

Підприємство уклало з телекомунікаційним провайдером договір про надання послуг доступу до мережі Інтернет (із конкретними технічними характеристиками). Зараз у нас відпала потреба в отриманні цих послуг. Але строки повідомлення про небажання продовжувати договір уже спливли, тому такий договір було пролонговано.

Підкажіть, будь ласка, чи потрібно чекати цілий рік, аби повідомити про припинення такого договору.

ВІДПОВІДЬ: Право споживача відмовитися від договору про надання телекомунікаційних послуг гарантовано законодавством. А конкретний порядок відмови від нього сторони прописують у договорі про їх надання. Тепер детальніше.

Припинення договору за згодою сторін.

Господарське та цивільне законодавство декларує обов’язок учасників госпвідносин виконувати свої зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — згідно з вимогами, що в певних умовах зазвичай ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України, далі — ГКУ).

Змінити чи розірвати договір дозволено лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, далі — ЦКУ). Однак на вимогу однієї зі сторін суд може розірвати договір у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Окрім цього, розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 188 ГКУ). Отже, у разі додаткового врахування ст. 651 ЦКУ робимо висновок: від договору можна відмовитися в односторонньому порядку, якщо таке право встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, установлені договором або законом. Наприклад, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом (ст. 611 ЦКУч. 6 ст. 193 ГКУ). Тоді таку відмову сприймають як оперативно- господарську санкцію (ст. 236 ГКУ).

Одностороння відмова від договору.

Та що робити, коли контрагент — провайдер телеко- мунікацій сумлінно виконує свої зобов’язання, але перебувати з ним у госпвідносинах більше немає бажання, а він не погоджується припинити договір? Тоді можна скористатися механізмом односторонньої відмови від договору. Це можливо, якщо таке право передбачено законом або договором.

Припинення зобов’язання на вимогу однієї зі сторін допустиме лише у випадках, установлених договором або законом (ч. 2 ст. 598 ЦКУ).

Наслідком односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково буде те, що такий договір вважатимуть, відповідно, розірваним або зміненим (ст. 651 ЦКУ).

Згадаймо й ч. 7 ст. 7 ст. 193 ГКУ Зокрема, не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, окрім випадків, передбачених законом.

Одностороння відмова від договору про надання телекомунікаційних послуг. Тепер повернемося до нашого запитання. Згідно зі ст. 907 ЦКУ договір про надання послуг може бути розірваний, у т.ч. шляхом односторонньої відмови від договору, у порядку та на підставах, установлених ЦКУ, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Оскільки йдеться про договір про надання послуг доступу до мережі Інтернет, зазирнемо до положень Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.03 р. № 1280-ІУ (далі — Закон № 1280). Серед прав споживачів телекомунікаційних послуг знаходимо їхнє право на відмову від телекомунікаційних послуг у порядку, установленому договором про їх надання (п. 11 ч. 1 ст. 32 Закону № 1280, пп. 11 п. 35 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.12 р. № 295, далі — Правила №295).

Закон № 1280 (ст. 63) проголошує: договір про надання телекомунікаційних послуг (чи доступу до мережі Інтернет)укладають відповідно до вимог, які встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі НКРЗІ). Зокрема, дізнатися про них можна в Основних вимогах до договору про надання телекомунікаційних послуг, затверджених рішенням НКРЗІ від 29.11.12 р. № 624 (далі Вимоги № 624). Ці вимоги є обов’язковими для операторів/провай- дерів телекомунікацій і споживачів телекомунікаційних послуг при укладенні договорів про надання телекомунікаційних послуг, внесенні змін та доповнень до них.

У договорі про надання телекомунікаційних послуг прописують право споживачів телекомунікаційних послуг на дострокове розірвання договору (пп. 3.6.3 Вимог № 624). 

Звісно, таку вимогу висловлюють у письмовій формі. А попередити оператора (провайдера) про розірвання договору в односторонньому порядку (тобто про відмову від договору) потрібно у визначений у договорі строк, але не  пізніше ніж за 30 календарних днів.

Окрім цього, у договорі про надання телекомунікаційних послуг повинне фігурувати положення, яке перелічує підстави для зміни та припинення (розірвання) договору, а також окреслює дії сторін у разі прийняття рішення про дострокове припинення дії договору (пп. 3.9.2 Вимог № 624).

Зауважимо, оскільки щодо договорів про надання телекомунікаційних послуг чинне законодавство допускає можливість односторонньої відмови від договору, що має наслідком його розірвання — порядок зміни й розірвання договорів, передбачений ч.ч. 2 — 5 ст. 188 ГКХ у даному випадку не застосовують (постанова Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.09 р. у справі № 35/449-07).

Нагадаємо, у разі розірвання договору про надання телекомунікаційних послуг споживач повинен здійснити розрахунок за отримані послуги, а оператор (провайдер) — повернути йому невикористані кошти в строк, що не перевищує 30 календарних днів із моменту письмового звернення споживача (п. 79 Правил № 295).

Також радимо детально ознайомитися з текстом договору щодо того, чи немає в ньому положення, яке змусить споживача нести додаткові фінансові втрати через відмову від договору. Наприклад, у договорі прописали: якщо споживач скористається своїм правом відмовитись від договору до сплину обумовленого договором строку окупності організації технічної можливості надання послуги доступу до мережі Інтернет, він зобов’язаний виплатити провайдеру певну суму коштів. Її розмір дорівнює різниці між загальною вартістю організації технічної можливості надання обумовлених послуг та сумою фактично сплаченої установчої плати. Тоді провайдер зможе стягнути таку різницю в судовому порядку, і суд однозначно задовільнить такий позов (див. рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.08.14 р. у справі № 907/673/14).

ВИСНОВОК: Споживач має право відмовитися від договору про надання телекомунікаційних послуг. Детальний порядок такої відмови сторони прописують у договорі. Але попередити про відмову від договору потрібно не пізніше ніж за 30 календарних днів.