Автомобіль потрапив у ДТП: особливості відображення в обліку страхового відшкодування
Усі юридичні особи, які є власниками транспортних засобів, відповідно до ст. 4 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV, повинні в обов’язковому порядку застрахувати свої автомобілі. І, зважаючи на дані зі статистики, ДТП — явище не рідкісне, тому підприємствам доводиться часто стикатися зі страховим відшкодуванням, а заодно й із питаннями його відображення в бухгалтерському та податковому обліку. Тож розгляньмо їх
Бухгалтерський облік
Згідно з п. 5 П(С)БО 15 «Дохід», дохід визнається під час збільшення активу чи зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, якщо оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в П(С)БО 15, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції чи до двох або більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Тож у бухгалтерському обліку суму страхового відшкодування показують у складі доходу проводкою Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» (або 377 «Розрахунки з іншими дебіторами») Кт 746 «Інші доходи» (або 719 «Інші доходи від операційної діяльності»). Такий запис необхідно зробити в тому звітному періоді, у якому буде підтверджена сума збитків (оцінка доходу може бути достовірно визначена), яку компенсує страхова компанія (складений страховий акт, аварійний сертифікат).
Якщо страхове відшкодування страхова компанія перераховує відразу на СТО для оплати ремонтних робіт з авто, то слід буде додатково зробити проведення заліку заборгованостей — Дт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» Кт 375 або 377. Запис роблять на суму, яку страховики винні підприємству й підприємство винне СТО.
Відповідно до п. 15 П(С)БО 7 «Основні засоби», витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта основних засобів (далі – ОЗ) у робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) й одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду.
Затрати на ремонт авто, що потрапило в ДТП, у переважній більшості випадків за своєю суттю є витратами на підтримання авто (ОЗ) у робочому стані. А отже, облікові наслідки ремонту авто за рахунок страхового відшкодування нічим не відрізняються від тих, коли ремонт автомобіля підприємство здійснює за власні кошти. Отже, витрати на ремонт авто фіксують у складі витрат — Дт 977 «Інші витрати діяльності» (або інші витратні рахунки 92, 93, 94) Кт 685(13, 20, 22, 66, 65 тощо).
Зазначимо: деякі спеціалісти вважають, що в ситуації вимушеного ремонту ОЗ (у зв’язку з ДТП) у бухобліку відображають саме заміну частини об’єкта ОЗ на нову частину. Зокрема п.п. 14 і 35 П(С)БО 7 передбачають часткову ліквідацію об’єктів ОЗ, у результаті чого їх первісна (переоцінена) вартість і знос зменшуються на первісну (переоцінену) вартість та знос ліквідованої частини об’єкта ОЗ. У такому випадку підприємство фактично ліквідує частину об’єкта ОЗ, якщо її замінено, а витрати на таку заміну (ремонт) включають до первісної (переоціненої) вартості об’єкта ОЗ.
Проте ми все ж радимо застосовувати приписи п. 15 П(С)БО 7. І, відповідно, суми витрат на ремонт списувати до витрат періоду.
Типові проводки для таких операцій наведено в таблиці.
Таблиця
№ з/п
|
Зміст господарської операції
|
Кореспонденція рахунків
|
|
Дт |
Кт
|
||
1
|
Відображено дохід за умови надання страховою компанією страхового акта
|
375 (377)
|
746 (719)
|
2
|
Проведено ремонт автомобіля
|
977
|
685
|
3
|
Відображено податковий кредит із ПДВ у складі ремонтних послуг автомобіля (за наявності зареєстрованої податкової накладної)
|
641
|
685
|
4
|
Зараховано зобов’язання перед СТО в рахунок страхового відшкодування, яке надійшло безпосередньо на СТО від страхової компанії
|
685
|
375 (377)
|
Податок на прибуток
Нині податок на прибуток напряму залежить від бухгалтерського обліку. Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається коригуванням (зменшенням або збільшенням) прибутку чи збитку, визначеного у фінзвітності підприємства згідно з П(С)БО чи МСФЗ, на різниці, наведені в ст.ст. 138–141 ПКУ. Без різниць (окрім збитків минулих років) визначати базу за податком на прибуток можуть платники, у яких бухгалтерський дохід за останній рік не перевищує 20 млн грн.
Навіть у ситуації, коли під час визначення об’єкта оподаткування підприємство використовує різниці, визначенні в р. ІІІ ПКУ, то наразі спеціальних правил відображення ані страхових сум, ані витрат на ремонт основних засобів ПКУ не прописує. Тому такі операції відображатимуться винятково за бухобліковими правилами.
ПДВ
Cума отриманого від страхової компанії страхового відшкодування не призводить до будь-яких ПДВ-наслідків. Адже відсутній факт постачання товарів (послуг).
Та от якщо страхове відшкодування йде на оплату робіт СТО з відновлення автомобіля, то постає питання: чи буде податковий кредит із ПДВ у підприємства — одержувача ремонтних послуг?
Починаючи із 01.07.2015 р. у разі придбання товарів, послуг, необоротних активів підприємство відображає податковий кредит незалежно від того, чи використовуватимуться вони в оподатковуваних операціях, чи ні, в операціях із госпдіяльності чи ні. Тут головне, аби була належно оформлена податкова накладна, що зареєстрована в ЄРПН. Тож суму будь-якого вхідного ПДВ під час отримання послуг із ремонту автомобіля слід включати до податкового кредиту з ПДВ за умови реєстрації податкової накладної постачальником послуг СТО в ЄРПН (п.п. 198.3 і 198.6 ПКУ).
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше (п. 198.2 ПКУ):
- дата списання коштів із банківського рахунка платника податку на оплату послуг
або
- дата отримання платником податку послуг.
Тож якщо підприємство безпосередньо отримує від страхової компанії суму страхового відшкодовування на свій розрахунковий рахунок, а потім самостійно сплачує СТО за ремонт, питань не виникає — підприємство відображає податковий кредит за правилом першої події. Нараховувати умовні податкові зобов’язання з ПДВ (аби «покрити» податковий кредит) доведеться, тільки якщо авто використовуватимуть у неоподатковуваних і/або негоспдіяльних операціях. Тоді підприємство повинно буде скласти й зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну (п. 198.5 ПКУ).
У разі якщо страхова компанія перераховує страхове відшкодування відразу до СТО для проведення ремонту (тобто оминаючи рахунок підприємства), контролери вважають, що права на податковий кредит у підприємства взагалі немає, адже воно не оплачує послуги з ремонту. Така позиція була озвучена в листі ДПСУ від 12.01.2012 р. № 809/7/15-3417-26:
«При цьому сума ПДВ, пропорційна частині платежу, сплаченого страховою компанією, до складу податкового кредиту власником автомобіля не відноситься, а страхувальник (власник автомобіля — платник ПДВ) має право включити до податкового кредиту лише ту частину ПДВ, що відповідає частині вартості ремонту автомобіля, яка була сплачена власним коштом такого страхувальника й не була чи не буде погашена за рахунок коштів, отриманих ним від страхової компанії».
До 01.07.2015 р. такий самий підхід було озвучено контролерами й у підкатегорії 101.16 системи «ЗІР».
Ми вважаємо, контролери в цьому випадку не праві, адже ПКУ не містить таких обмежень. Одержувачем послуг у згаданому випадку є підприємство, безоплатно вони йому не надаються, а погашаються страховим відшкодуванням, перерахованим страховою компанією безпосередньо СТО (минаючи підприємство). Страхове відшкодування (кошти) належить підприємству, а воно, своєю чергою, уповноважило страхову компанію перерахувати їх СТО. Документи й зокрема податкова накладна складені на підприємство. Тому якщо в підприємства є належно оформлена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, воно має повне право на податковий кредит. А в разі використання авто в оподатковуваних операціях господарської діяльності — також не доведеться нараховувати умовні податкові зобов’язання.
Тарас ЛИШАК,
консультант із бухгалтерського
та податкового законодавства, м. Львів