Авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів єдиноподатником

Лютий 18, 2013 0 By admin
Чи повинно підприємство – платник єдиного податку за ставкою 10% сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів?
Порядок оподаткування операцій з нарахування і виплати дивідендів визначено п. 153.3 ПКУ у складі розділу III «Податок на прибуток
підприємств», який набрав чинності з 01.04.2011 р.
Згідно з пп. 153.3.2 ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п. 151.1 ПКУ, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до / або одночасно із виплатою дивідендів.
Обов’язок із нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток за визначеною п. 151.1 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані ПКУ, або за допомогою застосування ставки податку іншої, ніж встановлена ​​в п. 151.1 ПКУ (крім платників цього податку, які підпадають під дію п. 156.1 ПКУ).
При цьому пп. 153.3.2 ПКУ визначено, що якщо який-небудь платіж будь-якою особою називається дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті згідно з нормами, визначеними у першому, другому та третьому абзацах цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку, чи ні.
Таким чином, підприємство не є платником податку на прибуток, а застосовує спрощену систему оподаткування за ставкою 10% згідно з Указом «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 (далі – Указ № 727), зобов’язана при виплаті дивідендів у 2011 р. сплатити авансовий платіж з податку на прибуток за ставкою 23%, нарахованої на суму дивідендів.
Необхідно відзначити, що відповідно до норм пп. 153.3.5 ПКУ авансовий внесок, передбачений пп. 153.3.2 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:
а) фізичним особам;
б) у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих платником податку, за умови, що така виплата ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, незалежно від того, чи були такі акції (частки, паї) належним чином зареєстровані (відображені у зміні до статутних документів) чи ні;
в) інститутів спільного інвестування;
г) на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої материнської компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, то дивіденди, виплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими пп. 153.3.2 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої материнської компанії, та відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним податковим органом;
г) управителем фонду операцій з нерухомістю при виплаті платежів власникам сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю.
Авансові внески, нараховані на суму дивідендів, мають бути відображені підприємством-єдиноподатником в рядку 6 Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою, форма і порядок заповнення якого затверджені наказом ДПАУ від 28.02.2003 р. № 98 (далі – Порядок № 98 ), про що зазначено в п. 7 цього Порядку.
Як і раніше згідно з пп. 7.8.2 Закону про прибуток, підприємства-єдинники і зараз з набранням чинності ПКУ позбавлені права зарахувати авансовий внесок у рахунок сплати єдиного податку.
Хоча в НКУ відсутня пряма норма, яка забороняє такий залік, але припускають такий підхід до цієї проблеми норми, що містяться в пп. 153.3.4 ПКУ, де мова йде про залік з податку на прибуток:
«У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов’язань підприємства – емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступного податкового періоду».

Якщо розглядати норми пп. 153.3.3 ПКУ про те, що платник податку зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого у зв’язку з нарахуванням дивідендів, де прямо не зазначено платник якого податку та суму якого нарахованого податку він зменшує, то виходячи з того, що дана норма знаходиться розділі ІІІ «Податок на прибуток підприємств», можна зробити висновок, що мова йде саме про платника податку на прибуток, який і має право зарахувати авансовий внесок у рахунок податку на прибуток, а не будь-яких інших податків.
Можливо, такий підхід до заліку авансового платежу в рахунок єдиного податку був упущений у зв’язку з тим, що з ПКУ виключена гл. 1 р. XIV «Спеціальні податкові режими», де згідно з проектом ПКУ взагалі не знайшлося місця юрособам-єдинникам, і вони наспіх відродилися лише в скупому п. 1 подр. 8 р.. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, відіслав нас до Указу № 727.
Сподіваємося, що роз’яснення головного податкового органу проллють світло на це питання, оскільки в даний момент можливі два припущення: або юрособи-єдинники будуть повністю позбавлені права на залік авансового внеску в рахунок сплати єдиного податку, або все-таки їм дозволять зарахувати авансовий внесок, але лише в тій частині, яка не перевищує зобов’язання по сплаті єдиного податку, як це передбачено для платників податку на прибуток.

 
Ольга Буркун
Людмила Сафонова
Бухгалтер-експерт