Апеляційний суд має перевіряти рішення суду з огляду на те законодавство, яке існувало на час його ухвалення
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України від 01.10.2014 р. у справі № 6-29183св14 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення роз’яснила, що апеляційний суд має перевіряти законність та обґрунтованість рішення суду з огляду на те законодавство, яке існувало на час його ухвалення.
У такій справі суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову в позові, керувався тим, що при вирішенні цього спору підлягає застосуванню Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 р. № 1304-VII (далі — Закон № 1304), який набрав чинності 7 червня 2014 року, згідно з яким предмет іпотеки не може бути примусово стягнутий (відчужений без згоди власника), незважаючи на те, що на час ухвалення рішення суду цього Закону України не було.
Проте колегія суддів ВССУ дійшла висновку, що апеляційний суд мав би право на застосування Закону № 1304, але лише за наявності підстав, передбачених нормами матеріального та процесуального права, для скасування рішення суду першої інстанції, і в такому разі при ухваленні власного рішення суд застосовував би законодавство, яке існувало на час його ухвалення.
Водночас апеляційний суд у цій справі не зазначив підстав, передбачених нормами матеріального та процесуального права, для скасування рішення суду першої інстанції та не надав оцінку доводам апеляційної скарги.
Власне Закон № 1304 не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки на час його ухвалення місцевий суд не міг його застосувати, адже його не існувало, а апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду з огляду на те законодавство, яке існувало на час його ухвалення.